Мій практичний посібник

Відділ освіти Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації

Сахкамінська загальноосвітня школа

І-ІІ ступенів

Ляховецька Наталія Михайлівна

вчитель початкових класів

2012

Схвалено на засіданні методичної ради

Кам’янець – Подільського районного методичного кабінету (протокол №1  від 18.01. 2012 р.)

Рецензенти: Венгрин С.Д., завідуюча методичним кабінетом Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації;

                     Столярчук Л.О., методист відділу освіти  Кам’янець-Подільської районної державної адміністрації.

Автор:        Ляховецька Н.М., вчитель початкових класів Сахкамінської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, спеціаліст вищої категорії. Формування комунікативних компетент-ностей в учнів початкових класів.

Ляховецька Н.М.

Посібник містить розробки уроків з рідної мови та інших навчальних предметів, а також виховних заходів, які можна використати під час проведення тижня рідної мови. Вони стануть у пригоді тим, хто шукає творчі шляхи навчання української мови, поглиблення уявлень школярів про рідне слово, розвитку логічного та образного мислення, сприяє патріотичному та морально – етичному вихованню.

Передмова

                                        Ти постаєш в ясній обнові,

                                        Як пісня, линеш, рідне слово.

                                        Ти наше диво калинове,

                                        Кохана материнська мово!..

                                                          Дмитро Білоус

      Мова – одне з чудес, за допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

Збагнути таємницю мови, прочитати історію слів може лише той, хто знає рідну мову. Ґрунтовне засвоєння програмового матеріалу з рідної мови в школі є одним із важливих етапів формування культури особистості. І розпочинається він в початкових класах.

Організовуючи навчання української мови, перш за все потрібно дбати про інтелектуальний розвиток учнів, викликати у дітей потребу міркувати, робити висновки, узагальнення.  Для досягнення цієї мети потрібний творчий підхід. Найперші «помічники» у цьому для вчителя – добре сформульовані, продумані пізнавальні завдання, що спрямовані на розширення і збагачення знань учнів з української мови. Їх можна використовувати не тільки на уроках рідної мови, але й під час проведення позакласних заходів та на уроках з інших предметів. Адже тут відкривається безмежне поле для творчості вчителя і учнів, з’являється можливість широко використати нестандартні методи і прийоми, що сприяє кращому засвоєнню учнями програмового матеріалу. Різноманітні граматичні ігри та цікаві вправи саме й дають можливість у нестандартній формі розвивати, збагачувати мову учнів, поглиблювати знання, закріплювати вивчений на уроках матеріал. Зацікавити школярів, стимулювати їх самостійно здобувати знання легко, якщо вони із задоволенням готуються до свята, КВК, круглого столу чи усного журналу.

Проведення тижня рідної мови в початкових класах дає можливість прищеплювати дітям любов  до українського слова, рідної пісні, усної народної творчості, допомагає у проведенні конкурсу знавців рідної мови імені Петра Яцика. Цікаві мовні ігри, конкурси, вікторини  вчать учнів грамотно писати і гарно розмовляти рідною мовою.

                                                                                                              

Моя рідна школа. Перший урок в 1 класі

Мета. Познайомити першокласників зі школою та обов’язками учнів. За допомогою казкових персонажів дати дітям поняття, які предмети вони вивчатимуть в 1 класі. Розвивати увагу, пам’ять, кмітливість. Зацікавити дітей. Виховувати любов до школи, рідного краю, повагу до старших, почуття дружби та колективізму.

Обладнання: запис на дошцi, таблички зупинок, казковi персонажi-іграшки ( Мишка, Котик, Зайчик, Каченя, Лялька, Сонечко з промінчиками), iлюстративний матерiал на шкiльну тематику, роздатковий матерiал для кожного учня «Розфарбуй».

Хiд уроку

І. Органiзацiя класу

Учитель.

Добрий день, мої любi дiти!

Ви прийшли нинi в перший клас.

Вчитись будете разом й радiти,

І рости кожен день i час.

Школа дверi для вас вiдчинила

І запрошує вчитися вас,

Бо знання — це велика сила!

Тож навчайтеся! В добрий час!

- Сьогоднi ви стали учнями, розпочалося ваше шкiльне життя. Я вiтаю вас iз першим навчальним днем, iз першим шкiльним святом, iз першим уроком. Але щоб наш урок мiг продовжуватися далi, нам слiд познайомитися.

Знайомство з учнями

(Учитель називає себе, показуючи, як це треба зробити, передає м'яку iграшку учневi, який сидить за першою партою. Учень називає себе i передає iграшку сусiдовi по партi, i т. д.)

— Ось ми з вами i познайомилися. Ми проведемо разом чотири роки, протягом яких нас очiкує багато цiкавого. Від сьогоднi у вас з’являться новi друзi, з якими ви дiлитимете свої радощi й сумнiви, перемоги й невдачi, будете вчитися разом робити гарнi справи. Отже, сьогоднi народжується ще одна шкiльна родина.

II. Актуалiзацiя опорних знань

— Вiдгадайте загадку:

Чистенькі віконця

Сміються до сонця.

Діточки довкола.

Наша люба … (школа)

III. Повiдомления теми i мети уроку

— Тема нашого уроку — «Моя рiдна школа».

— А для чого потрiбна школа? (Вiдповiдi учнiв.)

— Так, правильно. Iнодi люди думають, що школа — це лише примiщення, в якому знаходяться дiти. Але це не так. Школа — це велика країна Знань. Вона подарує вам багато нових знань, розкриє багато секретів. Ви пройдете багатьма стежками цієї країни, i я думаю, вам це сподобається.

- У школі вашими друзями та помічниками стануть підручники, зошити, ручки, олівці і все шкільне приладдя. Без них ми не обійдемось жодного дня. (Стукіт в двері)

- Ой, до нас в гості хтось завітав, просимо заходити.

Ручка

Привіт, мої дорогенькі. Як же довго я на вас чекала. Ви напевне знаєте, хто я, але спершу відгадайте про мене загадку.

Одну ногу маю, та журби не знаю.

По папері ходжу, все писати можу.

Та сама ніколи не буду ходити,

Мусять мене діти по зошиту водити.

Та не ті пустенькі, що скачуть по полі,

Але ті чемненькі, що вчаться у школі.

Діти (хором). Ти — ручка.

Ручка. - Правильно, дітки. Я — Ручка. Зараз я  вас хочу познайомити ще з однією вашою майбутньою помічницею, але спершу скажіть мені, що роблять ручкою?

Діти. Пишуть у зошитах.

Гумка. А ось хто я, ви дізнаєтеся, коли відгадаєте загадку про мене.

Я негарно написала,

А вона все те злизала.                               

Олівців моїх сусідка,

Ця вертлява буквоїдка (Гумка)

Діти. Гумка.

Гумка. А для чого я потрібна?

Діти. Щоб витирати неправильне у зошитах, у альбомах.

Гумка. Я хочу запросити ще одного гостя до нашого класу.

Зошит  Чи в лінійку, чи в клітинку

Чистим був та за хвилинку

Мерехтить від цифр і літер…

Здогадались хто це, діти?

Ручці він говорить: «Прошу!»

Це шкільний, учнівський  ….(зошит)

Портфель.

В мене є чудовий дім!

Все, що треба, є у нім.                

І живуть в будинку тому                                                                                       

Книжки, ручки та альбоми.

Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні в цей прекрасний час,

Щоб вам удачі побажати

І запросити підручники до нас.

Тата і мами вам бажають

Доріг щасливих і дзвінких,

А школа кожен день вітає        

Першокласників малих.

(Заходять підручники).

Підручники. Для того, щоб зрозуміти, чого вчать у школі, ми хочемо заспівати вам пісню «Чого вчать у школі»

Буквар,

Я — книжка ваша перша,

Буквар мене зовуть.

Сьогодні разом з вами              

Ми вирушаємо у путь.             

Математика,

Я книжка точна, непроста,

Я — Математика нова.

Зі мною, друзі, не сумуй,              

Пиши, читай, лічи, рахуй.

Ми з вами швидко попливемо

За течією річки.

Полічимо на цім путі

Берези і смерічки.

Рідний край.

Я поведу вас у дорогу,

В ліси, степи, гаї, поля.                   

Щоб знали ви, чим є багата

І щедра матінка Земля.

Вчитель. Дякуємо вам дорогі підручники і шкільне приладдя, що ви завітали до нас у гості і познайомилися з нашими першокласниками. Я думаю вони подружаться з вами, будуть гарно вчитися і шанувати вас.

ІV. Знайомство зі школою

Уявна подорож коридорами школи.

— Сьогодні до нас на урок завітали ваші давні друзі – іграшки. Вони хочуть разом з вами подорожувати країною Знань. Рушаймо в подорож!

1. Зупинка «Математична»

— На цiй зупинцi нас чекає казковий герой Мишка.

Раз, два, три, чотири, п’ять —

Вмiють дiтки рахувать.

Дуже точна це наука,

І її всi дiтки вчать.

Всiм вона потрiбна, знайте,

Математику вивчайте!

— Мишка хоче перевiрити, чи знаєте ви математику.

Порахуйте від 1 до 10.

Порахуйте від 10 до 1.

Порахуйте, скiльки хлопчикiв i дiвчаток у класi.

Скажіть, кого більше, дівчаток чи хлопчиків.

Згадайте геометричнi фiгури. (Учитель показує геометричну фiгуру, що складається з рiзних фiгур.) Скiльки геометричних фiгур тут заховано?

— Молодцi! Впорались iз завданням. Продовжимо нашу подорож.

2. Зупинка «Мовна».

— На нас чекає мудра Кішка. Вона знає, що це ваш перший урок i, можливо, хтось iще не вмiє писати. Але вона впевнена, що ви можете «надрукувати» своє iм’я. Вiзьмiть бiлi аркушi паперу у формi сонячних променiв, якi лежать у вас на партi, виберiть фломастер, колiр якого схожий на ваше iм’я, та «надрукуйте» своє iм’я великими лiтерами. І ми утворимо iз цих променiв-iмен сонечко, яке свiтитиме в нашiй школi.

(Учитель допомагає учням, яким важко виконати завдання.)

— Хто вже написав, покажiть мудрiй Кішцi своє iм’я.

— Молодцi! Усi впоралися iз завданням.

(Учитель прикрiплює променi-iмена до жовтого кола на дошцi.)

— Яке гарне сонечко свiтитиме в нашiй школi! Мандруємо далi!

3. Зупинка «Спортивна».

— На цiй зупинцi чекає на нас швидкий Зайчик. Хто з вас знає, на якому уроцi ви будете займатися спортом?

Фiзкультхвилинка.

Хто там, хто вже там стомився,

Мов вербичка, похилився?

Треба дружно всiм нам встати,

Фiзкультпаузу почати.

Лапки в боки, вушка вгору.

(Руки на пояс, на пальчиках витягнутися вгору.)

Скачуть бiлочки по бору. (Стрибки.)

Кожний ранок на галявi (Зупинилися.)

Спритно роблять вiльнi вправи.

 (Довiльнi вправи за вчителем.)

Раз, два, три, чотири, три, чотири, раз, два.

Щоби ніжки не боліли, й не боліла голова.

Потомилися звiрята i пiшли вiдпочивати.

(Сiдають на мiсця.)

— Ну як, вiдпочили? Тодi рушаймо далi!

4. Зупинка «Природнича».

— Зустрiчає нас веселе Каченя i хоче перевiрити, що ви знаєте про навколишнiй свiт, природу, природнi явища.

Гра «Вгадай, що це?»

(Загадки про тварин, рослини, природнi явища.)

Як рушає мандрувати, —

треба з ліжечок вставати.

Як іде за обрій спати, —

час малятам спочивати. (Сонце)

Хоч без крил, але літаю,

вербі коси розплітаю.

Погойдаю в лісі гілку,

заколишу в квітці бджілку.

Якщо добре розлютити,

можу шкоди наробити. (Вітер)

Хтось у лузі біля річки

погубив барвисті стрічки.

Дощик вгледів, підібрав,

небеса підперезав. (Веселка)

Трох-торох, трох-торох,

з неба сиплеться горох:

не солодкий та смачний,

а холодний, льодяний. (Град)

Чарівник прийшов у ліс,

фарби, пензлика приніс.

У діброві та садочку

стали жовтими листочки. (Жовтень, осінь)

Зрілі вишні у садку,

і сунички у ліску,

теплі дні, барвисті квіти

нам дарує щедре … (літо).

Де пройшла краса-дівиця —

там травиця зелениться,

пишно квіти зацвітають,

і пташки пісень співають. (Весна)

Хто вночі у лісі, полі

побілив усе довкола?

Хто смереку і ялину

вбрав у сніжну кожушину? (Зима)

— Усе це ви будете вивчати на уроцi «Я i Украна».

— Молодцi! Вирушаймо знову в дорогу!

5. Зупинка «Читайликів».

— Нас зустрiчає Лялечка-читалочка. Вона знає, що деякi з вас уже вмiють читати. А хто ще не вмiє, обов’язково навчиться, адже для цього ви й прийшли до школи. Вона упевнена, що треба вмiти не тiльки читати, а й уважно слухати i запам’ятовувати, тому Лялечка хоче вас перевiрити i пропонує вам цiкаву гру.

Гра «3 якої казки?»

«...А Пiвник тим часом замiсив тiсто, принiс дрова, розпалив у печi, а Мишенята танцюють та в iгри граються...» (Колосок.)

«...Кiзонько моя мила, Кiзонько моя люба, чи ти пила, чи ти їла?..» (Коза-дереза.)

«...Не їж мене, я тобi пiсеньку заспiваю... (Колобок.)

«...От Котик почув Пiвника, прибiг, забрав його у Лисички i понiс додому.» (Котик i Пiвник.)

«...Хто, хто тут живе?

— Я — Мишка-шкряботушка, Жабка-скрекотушка, Зайчик-побiгайчик!

— А ти хто така?»(Рукавичка.)

— Молодцi! Ви щойно пройшли першою стежкою країни Знань, упоралися з усiма завданнями.  

Країна Знань має свої закони, і ви їх повинні знати.

Заходить учитель — треба встати.

Коли сідати дозволить, сядь.

Встати хочеш — не гукай.

А тільки руку піднімай.

У школі парти бережи      

І на парті не лежи.

Щоб урок минув не марно,

Треба сісти рівно, гарно.

Щоб не сутулилася спина,

Сядемо рівно неодмінно.

Уважно вчителя ти слухай

І не поводься ,як папуга.

Прізвиськ дітям не давай,

А дівчаток захищай!

Клас і школу бережи,

З цього дня вони твої!

VI. Пiдсумок уроку.

— Ось i добiг кiнця наш перший урок. Ви зробили перший крок на шляху до знань — стали першокласниками. Нехай цей шлях буде для вас радiсним i цiкавим! Нехай наша школа стане для вас другою домiвкою!

1 клас

Урок- казка. Навчання грамоти 

Тема.    Закріплення знань про букву «Д» (де),

              звуки [д], [д^/].

Мета. Повторити вивчені букви і звуки, що їх позначають. Закріпити знання про звуки [д] і [д'], букву «де». Формувати мовленнєві уміння учнів, виробляти навички читання. Розвивати логічне мислення і зв'язне мовлення учнів. Виховувати любов до праці, бережливе ставлення до природи, повагу до друзів.

Обладнання. Каса букв, звукові моделі, картки-склади, предметні малюнки, об'ємні м'які іграшки, або костюми героїв.

Хід уроку

І. Організація класу

 Вчитель. Доброго ранку, діти!

 Діти. 

                             Доброго ранку вам!
                  Доброго ранку нам!
                  Доброго ранку всім!

Вчитель. На місця прошу сідати, час урок розпочинати.

II. Актуалізація знань учнів. Зустріч з Колобком

Сьогодні до нас на урок завітала казка. Відгадайте її назву.

                                Я по засіку метений,

                                Я на яйцях спечений,          

                               Я від баби втік, я від діда втік,... («Колобок»)

Ви впізнали цього симпатичного казкового героя? Ось він.

1. Повторення вивчених букв.

   — Поклала бабуся Колобка на підвіконня, а він — скік на призьбу і покотився по доріжці. Дивиться, на доріжці букви лежать, плачуть, а піднятися не можуть. Хотів Колобок підняти їх, а букви сердяться, бо не знає Колобок, як вони називаються. Допоможемо йому!

(Діти підходять по черзі, беруть вивчені букви на картках і ставлять на набірне полотно).

— Які звуки позначають ці букви?

— Чим відрізняються букви від звуків?

2. Читання слів, складів.

— Букви, як виявилося, дружили між собою. Деякі були подружками, вони бралися за руки, ставали вряд, і разом утворювали склади. Прочитаємо їх..

МА      ОМ         СІ           ІС           ЛІС

ІІІ. Повторення і закріплення вивченого матеріалу. Зустріч із Зайчиком

Вчитель. Покотився Колобок далі, а назустріч йому Зайчик.. «Колобок, Колобок, я тебе з'їм». «Не їж мене, Зайчику, давай краще пограємося у гру «Склади слово». Ти кажи слово, а я його складу з літер». Діти, ви йому допоможете?

(Вчитель називає слово — учень викладає на набірному полотні).

КІТ, ДІМ, ДИМ, СОВА, ДРОВА, ДАНИЛО

— Гралися Зайчик з Колобком весело, і Зайчик загадав Колобку ще одну загадку. Зі слів втекли букви. Потрібно їх повернути на місце.

В...ка,  Ві...алик,  Мар...на,  Де...ис,  І...ан

— Попрощалися Зайчик з Колобком, і покотився Колобок далі.

IV. Зустріч з Вовком                                               

—  Котиться Колобок далі, а назустріч йому Вовк. «Колобок, Колобок, я тебе з'їм!» «Не їж мене, Вовчику-братику, я тобі чистомовку розповім з буквою «де!»                   Дибали діди — ди-ди-ди.

Дениско іде  — де-де-де.

Весела хода    — да-да-да.

Човен на воді — ді-ді-ді.

                            На річку піду — ду-ду-ду.

                           Швидше йди сюди — ди-ди-ди.

— А зараз разом з дітками розкажемо тобі скоромовку.

Ми носили воду в ситі,

Та дерева не политі.

 Воду в ситі не носити,

 Саду ситом не полити.

 (Повторити 2-3 рази, кожен раз швидше).

— Похвалив Вовк Колобка і запропонував розім'яти м'язи, щоб легше подорожувалося.

V.  Фізкультхвилинка.

А тепер всі дружно встали:

Будемо робити вправи.

Руки — вгору, руки — вниз,

І легесенько прогнись.

Покрутились, повертілись,

На хвилинку зупинились.

Пострибали, пострибали

Раз присіли, другий — встали.

Всі за парти посідали,

Вчитися знову почали.

VI. Зустріч з Ведмедиком

— Котиться веселий Колобок далі, а назустріч йому Ведмідь. «Колобок, Колобок, я тебе з'їм!». «Не їж мене, Ведмедику, я тобі допоможу завдання домашнє виконати». «Гаразд! Учителька Мудра Сова дала мені важке завдання: відгадати загадки і написати під словами-відгадками звукові моделі». «Не журися, Ведмедику, нам допоможуть наші друзі - першокласники!»

— Діти, допоможемо? Згадайте, які є звуки?

— Які звуки позначаємо однією рискою?

— Які двома рисочками?

— Які крапочкою?

Цілий день працює в гаї,

Діловито дзьобом б'є.

Він не цвяхи забиває,

А комашок дістає. (Дятел)

Спішить сюди кожен, любить його кожен.

Добре жити в нім, бо це ваш … (дім)

На будинку із труби

В небо линуть пуху клуби. (Дим)

 (Після відгадування загадки на дошці прикріплюється предметний малюнок, нижче  діти викладають слово-відгадку, а під ним інший учень будує звукову модель слова).

VII. Зустріч з  Лисичкою

— Подякував Ведмедик Колобкові за допомогу, і покотився Колобок далі. Аж назустріч виходить хитра, довгохвоста... (лисичка).

— Що каже Лисичка Колобкові?

— Що відповідає Колобок?

— А Лисичка була дуже хитра, вона й говорить: «Гарно, Колобочку, ти співаєш, але я все одно тебе з'їм, бо з моїм завдання ти не впораєшся!».

  — «А мені допоможуть діти!»

1. Читання ланцюж­ком тексту «Парк на пустирі».

2. Гра «Знайди речення».

3. Відповіді на запитання до тексту.

4. Розвиток мовлення, бесіда про бережливе ставлення до природи.

5. Уявний словесний малюнок майбутнього парку.

VIII. Підсумок уроку.

— Діти, сподобався вам Колобок?

— Сподобався він і Лисичці-сестричці, тому що був мудрим, тому, що мав гарних друзів-помічників, тому й відпустила Лисичка Колобка. А Колобок запитує вас, чого навчилися сьогодні на уроці? І запрошує всіх заспівати гарну пісеньку про друзів.

(Діти виконують пісню).

Математика.  1 клас

Подорож до зачарованого лісу

Тема. Вправи і задачі на засвоєння таблиць додавання і віднімання 1. Вимірювання довжини відрізків. Повторення складу чисел.

Мета. Повторити нумерацію чисел від 1 до 10. Закріплю­вати знання цифр. Учити складати і розв'язувати прикла­ди на додавання і віднімання1, користуючись предметними малюнками, числовим відрізком, лічильним матеріалом. Розвивати зв’язне мовлення, пізнавальний інтерес до навчання, увагу на уроці через ігрову діяльність. Виховувати любов до природи, бажання піклуватися про тварин.

Обладнання. Демонстраційний та лічильний матеріал, малюнки зачарованого лісу, казкових тваринок та малюнки до задач.                                         

Хід уроку

І. Організаційний момент.

 (Привітання дітей).

Доброго ранку! – мовим за звичаєм,

Доброго ранку! – кожному зичимо,

Доброго дня! – усім ми бажаємо.

Вечором добрим! – гостей ми вітаємо.

Ви усміхніться у відповідь, люди!

Бо добрі слова для кожного любі!

Вчитель. Діти, сьогодні до нас завітало багато гостей, та ви не хвилюйтеся, бо ми зробимо так, щоб всім було приємно бути поруч з нами у нашому домі.

Всі сідайте тихо, діти.

Домовляймось — не шуміти.

Руку гарно піднімати.

На уроці — не дрімати,

А знання мерщій хапати.

Тож гаразд, часу не гаєм,

І урок вже починаєм.

П. Оголошення теми і мети уроку.

— Діти, сьогодні у нас відповідальний і незвичайний урок, бо нам тре­ба врятувати звіряток лісової школи від злого чаклуна, який зачарував весь ліс, відібрав всі фарби і хоче, щоб звірятка не змогли вчасно підготуватися до зими.

Під час подорожі нам потрібно розв'язати багато прикладів на додавання і віднімання, а допоможуть у цьому два братики

     Плюс                                  і                                Мінус

                                                    

—  У подорож візьмемо з собою розум, спостереж­ливість, кмітливість, увагу, охайність а також знання.

— А на чому ми поїдемо до лісу, дізнаємося тоді, коли на дошці з'єднаємо крапочки від 1 до 10, а також дізнаємося, за яким маршрутом будемо рухатися.

— Діти, який вид транспорту сховався за крапочками? (Автобус)

— А щоб отримати квиток на автобус треба попрацю­вати усно.

Ш. Усний рахунок.

а) — Порахувати від 1 до 10; від 10 до 1.

   —  Назвати сусідів числа 4; 6; 9; 1.

б) Гра «Мовчанка».

(Робота з сигнальними картками - цифрами).

Повторення таблиць додавання і віднімання числа 1.

 (Таблиці - ромашки)

в) Гра «Де заховалася помилка?»

- Молодці, всі отримують квитки, але щоб вони були дійсними, вам потрібно знайти помилку у записі складу чисел, що написані на ваших квитках.

(Діти знаходять помилки і виправляють їх).

            9                      7                      8                      6

       7      2                 6   2                1   9                 4    2

— Тож вирушаємо у дорогу. Поїхали!!!

            Фізкультхвилинка «Каруселі, каруселі».

 (Діти імітують рух автобуса)

ІV. Повторення і закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота в зошитах.

Хвилинка каліграфії.

(На дошці два малюнки лісу: один чорно-білий (зверху), а другий — кольоровий (під ним)_, а також малюнок злого чак­луна).

— Ліс! Але щось тут не дуже привітно, все у чорно-біло­му кольорі, злий чаклуй сховав усі фарби лісу. Треба знайти всі цифри, які сховалися у портреті, назвати їх, а

потім каліграфічно записати у зошиті..

3628150479

—  Розташувати у порядку зростання: 0123456789.

— Діти, ми прогнали злого чаклуна з лісу, а тепер до­поможемо лісовим мешканцям.

— А що це за галас у лісі?

Птахи в лісі посварились:

На гілках не помістились.

Ви пташок цих помиріть,

На деревце посадіть.

 2.  Гра «Стук-стук». Робота з лічильним матеріалом.

—   Яких зимуючих птахів ви знаєте? Який це птах, на яку гілочку йому краще сісти? (Синички, горобці, ворони, голуби, снігурі, дятли).

(Діти рахують удари, викладають відповідну кількість паличок).

—  А як треба допомагати зимуючим птахам?

 (Підгодовувати їх взимку, робити годівнички)

3. Розв’язування задач.

(Діти записують приклади у зошитах, пояснюючи вико­нання дій).

— Щоб помирити пташок, розв'яжемо цікаві задачі.

 У садок до годівниці прилетіло три синиці.

 Потім ще три птиці. Скільки птиць на годівниці?

              3+3=6

 Пташка мала пташенят — п'ять веселеньких малят.

 Раптом трапилась біда випало одне з гнізда.

 Скільки пташенят тоді залишилось у гнізді?

                   5 - 1 = 4

Ось до лісу на дубок прилетіло шість сорок.

Потім збільшилось на дві. Скільки зараз стало їх?

                   6+2=8

Сім синичок, гарних пташок на вербі сиділи,                                             

Три подружки-щебетушки раптом полетіли.

Скільки залишилося на вербі синиць?                

                   7-3=4

Були у нашому дворі два горобці, три снігурі.

Хто може скласти лік птахам – всім горобцям і снігурам?

                  2+3=5

Сім поважних дятлів на гілках сиділи.

Потім  два з них полетіли.

Порахуйте, діти, птиць,  що не летіли.
                 7 – 2 = 5

— Пташкам ми допомогли, і одна частина лісу «ожила».

 (Відкривається верхня частина малюнка, де дерева і пташки кольорові).

Фізкультхвилинка

- Діти, вашої допомоги ще чекає білочка. Ми з вами зараз намалюємо її уявно і разом з тим відпочинемо.

Я малюю білочку для вас. Раз.

Це у неї, бачте, голова. Два.

Це у неї вуха догори. Три.

Це стирчить у неї хвостик. Чотири.

Це очиці весело горять. П’ять.

Ротик, зубки – хай горішки їсть. Шість.

Ніжки довгі, щоб гасала вона лісом. Вісім.

Ще навколо посадимо дерев. Дев’ять.

І хай сонце сяє з піднебесся. Десять.

4. Повторення складу чисел.

—  Білочка-пустунка все літо готувала горішки для зи­ми, сушила грибочки і ховала їх у різні дупла. Вона так старалася, що забула, скільки у кожному дуплі горіхів. Допоможемо їй, повторимо склад чисел.

 (Відкривається друга частина «зачарованого» лісу).

— А хто сховався у лісі між ялинками?

— Це зайчик і ведмедик, які дуже люблять грати у фут­бол.

5. Гра «Забий гол».

—  Матч закінчився з рахунком 8 : 6 на користь зайчи­ка, тому що ведмедику час впадати у сплячку.

—  На скільки 8 більше 6? На скільки 6 менше 8?

(Відкривається третя частина лісу).

V. Робота з підручником ст. 47.

1. Робота над задачами 1 - 2.

—  Діти, залишилася ще одна тваринка.

 Хто це, ви дізнаєтеся, коли відгадаєте загадку.

Гостроносий і малий, сірий, тихий і незлий.

Вдень ховається, вночі йде шукать собі харчі.

Весь із тонких голочок. Як він зветься? (їжачок).

Завдання їжачка. Скласти задачі за малюнком в підручнику ст.47 (2), розв’язати задачу (1).

Фізкультхвилинка.

Вправи для очей та м’язів шиї, пальців.

«День і ніч», «Колесо», «Маятник», «Квадрат», «Піаніно».

2. Робота в парах. Розв’язування прикладів 3.

- Діти, наші звірята ходять до лісової школи і дуже люблять читати казки. Для того, щоб врятувати їх всіх і щоб  ліс став  кольоровим вам потрібно дізнатися, хто яку казку читає. А для цього потрібно розв’язати приклади. Попрацюймо в парах.

3. Самостійна робота.  Приклади 4.

4. Вимірювання довжини відрізків. Завдання 5. 

 (Викриваємо останню частину лісу. На дошці великий малюнок кольорового осіннього лісу з різними тваринами: білочка, зайчик, ведмедик, їжачок).

—  Зачарований ліс «ожив», всі мешканці лісу готуються до зими. І дуже вдячні вам, діти, за допомогу.

VІ. Підсумок уроку.

—  За допомогою яких арифметичних дій ми виконували всі завдання на уроці?

(За допомогою дії додавання і віднімання).

- І на прощання, перед тим як попрощатися з вами, лісові мешканці хочуть пограти з вами у гру «Віримо чи не віримо».

Інтерактивна гра «Віримо чи не віримо».

5 < 1               4 < 8               6 > 9               7 > 2   

8 – 5 = 3         5 + 3 = 7         4 + 2 = 6         4 – 1 = 2

— Наша подорож закінчилася. Час повертатися додому.  Молодці, всі старалися.

На уроці малювання ви розмалюєте «Зачарований ліс» з його мешканцями.

Лісові звірята дуже вдячні вам, що ви врятували їх  від злого чаклуна і його чарів. Вони залишили вам  і нашим гостям гостинці.

(Всіх пригощають яблуками)

Українська мова. 2 клас

Урок розвитку зв’язного мовлення

Тема. Твір – опис краєвиду за вікном «Мій двір» за поданими словами та  власним спостереженням.

 Мета. Вчити складати опис краєвиду за вікном,   використовуючи різні засоби виразності мовлення; розвивати уміння сприймати навколишній світ як частину свого рідного куточку, частину Батьківщини, уміння у логічній послідовності викладати думки; виховувати любов до школи, до природи.

Обладнання. Зошити, записи на дошці, фотографії шкільного двору.                                                                                                         Хід уроку

     І. Створення емоційного настрою.

Я всміхнуся сонечку :

- Здрастуй, золоте!

Я всміхнуся квітоньці –

Хай вона цвіте!

Я всміхнуся дощику:

- Лийся, мов з відра!

Друзям усміхнуся –

Зичу їм добра!

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Слово вчителя.  - Діти, яка зараз пора року? Чи спостерігали ви, що змінилося на нашому шкільному подвір’ї з приходом осені? Що є найпривабливішим біля школи, що милує ваше око щодня? (Відповіді учнів). Осінь дуже гарна пора, тому про неї  зачаровано пишуть письменники і поети.

-          Як ви вважаєте, чи важко бути письменником?

ІІІ. Повідомлення теми. Мотивація.

Вчитель.

- Сьогодні пропоную вам спробувати свої творчі сили, адже ми будемо описувати краєвид за вікном – наше шкільне подвір’я.

            - А що для вас школа? Чи подобається вам краєвид за вікном?

      ІV. Підготовча робота.   

   1.    Мовчазне спостереження дітей за краєвидом, який вони бачать за вікном.

               2. Обмін думками. Пригадування деталей, визначення головного. Запис опорних слів на дошці.

            - Що ви бачите на нашому подвір’ї? (Спортивний та географічний майданчики).

- А які рослини ростуть біля школи? (Дерева: берези, ялини, горіхи. Кущ калини та троянди).

            - Як вони зараз виглядають? Чому? (Листя жовте, багряне і коричневе, бо настала осінь, частина його облетіла, стовбури дерев потемніли від дощів, а ягоди калини розчервонілися, кличуть до себе пташок).

- Чи видно через вікно небо? Яке воно? (Сіре, без просвіту, висять низькі й густі хмари).

            - А кому видно частину дороги? Що ви можете про неї сказати? (Вона сіра, вкрита калюжами, бо лише вчора йшов дощ, у калюжах погойдуються опалі листочки).

            - Яких фарб осені найбільше? (Жовтих, коричневих, сірих, темних).

            - Який настрій викликає у вас картина за вікном?

  (Злегка сумний, адже скоро зима, проте зимові розваги дуже приємні,  тому  хочеться вибігти на подвір’я і покликати зиму)

3. Розгляд фотографій шкільного подвір’я в різні пори року.

Весна біля школи

Ось і прийшла до нас осінь

Зимові розваги на спортивному майданчику

Хвилинка відпочинку. Гра «Підрівняй спинку»

Діти заводять руки за спину, Долоні складають пальцями догори, розташовують так, щоб мізинці торкалися хребта. Таку позу тримають 10 – 15 секунд.

V. Обговорення можливих варіантів початку твору і його структури.  Складання плану. 

       - З чого почнемо? Що будете описувати і в якій  послідовності?    Чим закінчите свій опис?

План

         1. Яка настала пора року?

          2. Як змінилося шкільне подвір’я?

        3.  Що ми бачимо за  вікном?

         4. Як змінилися дерева, кущі, трава?

       5. Як поводяться птахи?

6. Чим приваблює щодня краєвид за вікном?

  VІ. Складання твору-опису  за опорними словами і планом

 (2 - 3 учні усно).

   Вчитель слідкує за послідовністю викладу думки, за влучністю підібраних слів.

               VІІ. Колективний запис кінцівки твору.

 VІІІ. Підсумок уроку.

1. На якому етапі уроку було найцікавіше ?

   2. З якими труднощами зустрілися під час виконання роботи?

3клас

Уявна подорож до столиці нашої держави

міста Києва

Мета. Поглиблювати інтерес до вивчення історії рідного краю, знайомити дітей з витоками історії українського народу. Формувати знання про Київську Русь, місто Київ, його зас­нування. Познайомити дітей з визначними місцями сто­лиці. Виховувати громадянські почуття та гордість за наш український народ.

Епіграф.

Ти — наша честь, і гордість, і краса.

 Як голуб, ніжний, гострий, як коса,

Ти — наша слава, помста за руїни,

Ти невмируще серце України.

                                               П. Тичина

Обладнання. Буклет «Київ», аплікації каштана, карта України, квитки на літак, іграшковий літак, запис пісні «Київський вальс».

Хід уроку

Вчитель. Дорогі діти! Сьогодні ми продовжуємо мандрівку сторінками нашої іс­торії. Сподіваюсь, що вона буде цікавою та повчальною.  Ви вже знаєте хто ви?

Діти. Українці!

Вчитель. Так, ви українці. А держава, у якій ми живе­мо  називається...

Діти. Україна!

Вчитель. Кажуть, коли Бог роздавав народам землю, то українці піснями і молитвами славили його. А коли прийшли до нього, то Всевишній вже роздав свої во­лодіння. Але він залишив невелику територію від Карпат і до Дону, аби оселитися на землі серед людей. Але поба­чивши своїх вірних, Він, забувши про все на світі, віддав їм цю благословенну землю.

Красива легенда, як і земля дарована нам Богом.

(Показує на карті Україну). Столиця нашої держави.

Діти. Київ!

(Демонструється буклет).

Вчитель. Щоб більше дізнатися про столицю України, ми з вами вирушимо у незвичайний рейс на цьому літаль­ному апараті до міста Києва. Саме сьогодні ми зможемо перенестися у стародавні часи, повернутися у сьогодення. Давайте виберемо вид транспорту.

Діти. Літак!

(Вчитель прикріплює літак над картою).

Вчитель. Без квитка не пропускають до літака. А отри­мати його зможуть ті, хто дасть відповідь на запитання вікторини.

Вікторина

1.  Ім'я князя, що хрестив Русь? (Володимир)

2.  Засновник Києва? (Кий)

3.  Як звали його сестру? (Либідь)

4.  Назви країну, у якій ти живеш. (Україна)

Вчитель. Ось ви і отримуєте квитки на яких написаний пункт кінцевого при­значення. Зачитайте його всі разом.

Діти. Київ!

Вчитель. А чому каштан на звороті?

Учень. Квітка каштана — символ Києва.

Вчитель. Ознайомтесь з маршрутними листами. Тож у подорож, любі друзі!

Командир корабля. Прошу дозволу на виліт!

Земля. Виліт дозволяю!

1-а стюардеса. Шановні пасажири! Досвідчений екіпаж корабля «Поділля» вітає вас на борту літака і бажає вам приємного польоту.

2-а стюардеса. Дорогі друзі! Літак іде на зліт. Прохання пристебнути паски безпеки. Злітаємо.

(Імітація звуку літака).

            1-а стюардеса. Погода за бортом літака чудова.

2-а стюардеса. Ми летимо на висоті 50 тисяч м.

Хлопчик. А де ми знаходимося? Подивіться в ілюміна­тор.

(Діти імітують. Звучить грамзапис пісні «Київський вальс», повільно стихає).

Дівчинка. В Україні багато річок. Найбільша з них — славетний Дніпро, який поділяє Україну на Лівобережну і Правобережну. За довжиною Дніпро — третя річка Європи після Волги та Дунаю. У Дніпро впадають менші річки: Прип'ять, Десна, Рось.

1-а стюардеса. Наш літак йде на зниження. Прохання пристебнути паски безпеки.

2-а стюардеса. Ми приземлилися на аеродромі у

м. Борис­полі. Нас зустрічають кияни.

Киянин. Здрастуйте, дорогі друзі! Ми вас вітаємо на Київській землі.

(Пісня «Веснянка»).

—  Звідки пішла Руська земля?                                       

—  Хто заснував Київ?

Ці питання здавна цікавили людей.

Вчитель. Найперше описав історію зас­нування Києва монах Нестор у своїх літописах:

 «Було три брати: одному ім'я Кий, другому — Щек, а третьому — Хорив і сестра їх Либідь. І сидів Кий на горі, де нині Боричів. А Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею. Зробили вони город на честь брата їх найстаршого і назвали його Києвом». Так записано у «Повісті мину­лих літ».

  1-й  екскурсовод.   А у місті жили люди працьовиті. Спо­чатку    це    був    невеликий укріплений  замок.  Навкруг Києва лежав  глибочезний рів, який перешкоджав воро­гам потрапити до міста. Захища­ла місто військова дружина на чолі з князем. Першими князями були Аскольд та Дір. І донині стоїть у Києві над Дніпром могила, яку всі на­зивають Аскольдовою. Існує легенда. Щоб збулося заду­мане бажання, потрібно обійти цю могилу 3 рази.

У 1810 році тут збудовано кам'яну церкву, яка діє і досі. Місцевість навколо неї стала цвинтарем, де ховали ви­значних киян. А нині Аскольдова могила є місцем уша­нування борців за волю нашої держави.  Зверніть увагу на маршрутний лист. ЇЇ ілюстрацію ви тут знайдете.

2-й екскурсовод. Софіївський собор зведено за часів князювання Ярослава Мудрого. Софія у перекладі з грецької мови означає «мудрість». От і звелів Ярослав по­будувати храм як пам'ятник мудрості. Цей собор став центром книжної науки і освіти (тут була бібліотека, пе­реписувалися книги і навчалися діти). Зачаровують око 13 золотих куполів. Вражає мозаїка (візерунок із різнокольоро­вого скла). Дослідники налічують 35 відтінків зеленого кольору, 31 - червоного, 44 - жовтого. А чи знаєте ви, що давню абетку було знайдено на стіні Софіївского собо­ру.

Перед собором стоїть пам'ятник Б. Хмельницькому.

3-й екскурсовод. Немає людини, яка б не чула про чо­ловічий монастир — Києво-Печерську лавру. Заснований він близько 1051 р. Антонієм Печерським. Спершу мо­настир знаходився у печерах, звідси і назва. Головний храм монастиря — Успенський собор. Ви бачите його на маршрутному листку. У 1941 році цей собор було зруйно­вано і лише у 2000 р. повністю відновлено

4-й екскурсовод. Ми з вами подорожуємо вулицями міста. Гляньте, а ось делегація із іншої країни. Давайте запитаємо, звідки вони.

Іноземець. Ми приїхали з Франції. Живемо у Парижі. Нам подобається Київ.

Екскурсовод. Ми раді були з вами зустрітися.

5-й екскурсовод. Головна вулиця міста — Хрещатик.  Каштани, які є її прикрасою, завезено з Парижа. На місці, де знаходиться вулиця Хрещатик, у давнину був глибокий яр, посередині якого протікав струмок, а навколо шумів густий ліс. Цей яр називався Хрещатим. Від нього і пішла назва центральної вулиці Києва. Зазирніть у підручник  і помилуйтеся головною вулицею Києва. Кра­са та й годі!

На цьому наша екскурсія закінчилася.

Вчитель. Неможливо не згадати слова

М. Шолохова «Як же не любити таке місто, котре здатне полонити і хвилювати до глибини душі».

Учениця.

Яким солодким болем входить в серце

Оце ласкаве київське тепло.

Каштана гілка, що од вітру б'ється,

І човника далекого крило.

(Звучить мелодія. Учні співають).

Грає море зелене,

Тихий день догора.

Дорогими для мене

Стали схили Дніпра.

Буду мріяти й жити

На крилах надій.

Як тебе не любити,

Києве мій?

1-а стюардеса. Друзі! Ми повертаємося до Сахкаменя.         Прохання пристебнути паски безпеки. Злітаємо.

Всі. У-у-у!

2-а стюардеса. Друзі! Наш літак іде на зниження.

Всі. У-у-у!

Ось ми і вдома. До поба­чення! Ви були на борту літака «По­ділля».

Вчитель. Наша екскурсія закінчилася. Я сподіваюся, що вона вам сподобало­ся. Неможливо за такий ко­роткий час все побачити.

 Київ — це наша з вами історія. І тому ми ще не раз будемо повертатися до нього.

До наступної зустрічі на борту літака «Поділля».

Читання 4 клас

Урок засвоєння нових знань

Тема.  Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

             Казка Лесі Українки «Біда навчить»

Мета.     Ознайомити учнів з літературною казкою; показати, що мораль твору закладена в назві казки «Біда навчить»; розви­вати вміння визначати дійових осіб твору, виділяти головну думку, висловлювати своє ставлення до прочитаного; формувати уміння детально переказувати казку. Виховувати працелюбність, допитливість.

Обладнання. Портрет Лесі Українки, ілюстрації до казки, збірки казок, малюнки птахів, записи на дошці.

Зміст уроку

    І. Ранкове вітання.  Організація класу до уроку.

Вітаю зранку маму й тата,

сестричку і малого брата.

Вітаю вчителя у школі

і друзів в ріднім нашім колі.

  ІІ.     Підготовча робота.

  1.    Гра «Відшукай слово».

На дошці записаний буквений ряд,  серед  якого вставлені слова.. Уч­ні  знаходять слова і малюнки до відповідних птахів.

Сорокапаксовачевкруктогоробчикнокурка.

IIІ.    Підготовка до сприймання нового матеріалу.

На дошці портрет малої Лесі Українки і виставка її книжок  («Лелія», «Біда навчить»  та інші).

1. Повідомлення вчителя про дитячі роки поетеси. Спонукання  учнів до мислення:

— Леся Українка писала вірші, складала казки. Розгляньте виставку книг. Прочи­тайте назви творів. Які казки ви читали? Поясніть вислів літературні казки. Яку казку читали на попередньому уроці, хто її автор? ( Колективне обговорення відомих творів Лесі Українки).

ІV. Повідомлення теми уроку.                                Маленька Лариса                                             

Учитель.  На двох уроках ми будемо працювати над казкою Лесі Українки «Біда навчить». Нас чекають цікаві завдання. Ви навчитеся інсценізувати уривки казки, виразно читати та переказувати прочитане, самостійно готуватимете сторінки усного журналу для наступного відкритого уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Підготовка до читання казки. Словникова робота.

Колективне опрацювання слів:

клопіт, заціпило, статкує та ін.

2. Вправа «Мовчанка»

 Читання тексту учнями мовчки.

3.  Гра «Не розірви ланцюжок»

Учні читають текст уголос ланцюжком.

— Про що ви довідалися з казки? Яка біда спіткала горобчика? Що зму­сило горобчика шукати розуму?

4. Робота в групах.

а) Поділ казки на частини, визначення дійових осіб.

б) Добір заголовків до частин. Складання плану казки. Визначення найвлучнішого плану.

                                      План (орієнтовний)

1. Бійка горобчиків.

2. Перша помилка.

3. Горобчик звертається до курки.

4. Зустріч із зозулею.

5. Бузько лякає горобчика.

6. Ґава співчуває горобчикові.

7. Сова проганяє горобчика.

8. Горобчик утікає від сороки.

9. Мудра порада крука.

10. Горобчик стає розумним.

5.  Гра «Я режисер театру»

Учні по черзі визначають інтонацію кожної дійової особи, розподіляють ролі і читають казку в особах. Учень-режисер робить поправки, корегує роботу учнів-артистів.

Читання казки в особах.

6. Робота в парах.  Переказуємо детально.

Кожна пара готує переказ певної частини. Під час переказу звертається увага на послідовність, правильність побудови речень, інтонування слів дійо­вих осіб.

7. Хвилинка відпочинку. Гра «Пантоміма».

Учні демонструють за допомогою свого тіла будь – яку пташку.

8.  Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Визначення головної думки казки. Кожен бажаючий висловлює свою думку, відповідає на питання.

— До кого звертався горобчик у пошуках розуму? Чи зуміли птахи допо­могти бідоласі? Яке рішення прийняв горобчик? Якого висновку він дійшов?

— Які слова казки розкривають головну думку?

— Прочитайте прислів'я, подані в підручнику. Чи стосуються вони зміс­ту казки? Доведіть свою думку.

VІ. Закріплення вивченого.

1. Самостійна робота в зошитах.

     VІІ. Підведення підсумків.

— Коли горобці почали поважати горобчика? Чому так змінилося їхнє ставлення до нього? Чого навчає нас казка?

    VІІІ. Диференційоване   домашнє завдання.

Підготувати на наступний урок самостійні творчі завдання для усного журналу.

Для цього клас ділиться на 4 групи за творчими здібностями.

 1 група – готує сторінку усного журналу «Біографія Лесі Українки».

2 група – готує детальний переказ першої частини казки.

Сторінка журналу «Ми  переказуємо».

         3група – готує костюми, маски та інсценізацію другої частини казки. Сторінка журналу « Ми - артисти».

4 група – готує виразне читання третьої частини казки.

Сторінка журналу «Ми хороші читачі».

Леся Українка з братом Михайлом

Читання  4 клас. Урок – усний журнал

Тема. Мудрим ніхто не вродився, а навчився. Леся Українка «Біда навчить».

Мета. Узагальнити знання учнів про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, її літературні казки. Розвивати вміння виразно читати і переказувати прочитаний текст. Вчити інсценізувати уривки з казки, розвивати артистичні здібності учнів, характеризувати дійових осіб та давати оцінку їх вчинкам. Виховувати любов до природи та рідного слова.

Обладнання. Портрет Лесі Українки, збірки її творів,

                         сторінки усного журналу, маски птахів

                         для інсценізації уривку.

Хід уроку

 І. Організація класу до уроку.

Вчитель : Доброго дня дорогі діти, шановні гості.

                Я рада вітати всіх вас на нашому уроці.

ІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

 1. Вступне слово вчителя.

Наш урок я хочу розпочати з таких поетичних слів:

На Волині, в білому будинку,

Серед хащ поліських лісових

Поселилась Леся Українка,

Дівчинка, яку узнав весь світ.

Так, діти, сьогодні ми з вами продовжимо знайомство з життям і творчістю відомої української майстрині слова - Лесі Українки, більше дізнаємось про Лесю казкарку та її казку «Біда навчить».

Урок наш буде незвичайний.  Проведемо сьогодні урок – усний журнал. Минулого разу ми вже розпочали вивчати біографію письменниці та її казку «Біда навчить». Ви розділились на групи і кожна з груп підготувала сторінку до нашого журналу. Тож розпочнемо листати його, перегорнемо  першу сторінку і дізнаємось, що вам відомо про Лесю Українку.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Перевірка домашнього завдання.

Вчитель. Отже відкриваємо першу сторінку нашого усного журналу.

1 сторінка «Біографія Лесі Українки».

(Завдання виконує перша група учнів)

    Учень.

— Понад 100 років тому на Волині у сім'ї Косачів народилася донька Ла­риса. Синьоока, білява дівчинка з душею гордою і ніжною, серцем лагідним і чистим, характером сильним, волею незламною. Мама називала її Лесею. Бу­дучи маленькою дівчинкою, Леся, як і всі селянські діти, любила співати, танцювати, грати в різні ігри. Дуже любила українську природу. Леся разом з батьками і сестрами посадила сад. Вона любила вишиванки, сама вишивала (учениця показує портрет Лесі в дитячі роки в українському костюмі). У 6 років вона вишила сорочку для ба­тька.

   Учениця.

У сім'ї Косачів постійно панувало художнє слово. У 4 роки Леся вже вміла читати. Улюбленою її книгою був «Кобзар» Тараса Шевченка.

Леся ніколи не вчилася у школі, але була дуже освіченою людиною. Всьому її навчила мама. Поетеса знала 8 іноземних мов, дуже гарно грала на фортепіано.

--- Коли Лесі виповнилося 9 років, дівчинка почала писати вірші. І були во­ни такі гарні, що почали їх друкувати. Свої вірші Леся підписувала так: Леся з України. Відтоді її стали називати Леся Українка.

   Учень.

Прожила поетеса тяжке життя. Коли їй було 11 років, вона застудилася на святі Водохреща і захворіла на страшну хворобу — туберкульоз кісток. Дівчинка дуже мучилася, страждала, але нікому не скаржилася. Батьки вози­ли Лесю на море, вона там лікувалась. Але де вона не була б, завжди пам'ятала, що вона українка, сумувала за українським краєм, за Волинською землею.

   Учениця.

Леся Українка понад усе любила природу. Прислухалась до неї і чула, як бринить кожна квіточка, билинка, як розмовляють між собою дерева, тварини. Вона любила річку, ліс, поле, птахів, усе живе, що було довкола неї.

Вона написала багато чудових віршів, які ми вивчали у попередніх класах: «На зеленому горбочку», «Давня весна», «Мамо, іде вже зима», «Стояла я і слухала весну». Леся була чудовою казкаркою. ЇЇ казки «Лелія», «Біда навчить» вчать нас любити природу, бути наполегливими і працьовитими.

2 сторінка «Ми  переказуємо».

Вчитель. На минулому уроці ви одержали завдання поділити текст на 3 частини і навчитися переказувати його за складеним планом.

Хто бажає переказати першу частину тексту ? Як ви її назвали ?

План

                         1. Дурненький горобчик.

                         2. У пошуках розуму.

                         3. Горобчик стає розумним.

(Учень близько до тексту переказує  1 частину «Дурненький горобчик»).

  3 сторінка «Ми артисти».

Вчитель. Наступна сторінка нашого журналу, я думаю, буде не менш цікавою. Запрошую другу групу учнів розіграти її  у вигляді сценки.

(Учні одягнені в маски дійових осіб горобчика, зозулі, бузька, ґави, сови, сороки, крука розігрують другу частину казки «У пошуках розуму»).

Вчитель. Молодці артисти. Ви гарно справилися зі своїм завданням.

Давайте всі дружно поаплодуємо авторам третьої сторінки нашого журналу.

 4 сторінка «Ми читачі».

Вчитель. Ось прийшов час прочитати останню сторінку нашого усного журналу. Хто бажає позмагатися у своїй читацькій майстерності? Потрібно прочитати останню частину казки «Горобчик стає розумним» з прискоренням, але чітко та виразно.

(Хтось з учнів виконує завдання).

   ІV. Підсумок уроку. Оцінювання роботи учнів.

Вчитель. А тепер давайте підведемо підсумок нашого уроку.

- Коли горобці почали поважати горобчика ?

- Чому так змінилося їхнє ставлення до нього?

         - Які слова казки розкривають її головну думку?

- Чого навчає нас казка?

- Який етап уроку був найцікавішим? Чому?

Молодці! Мені дуже сподобалось, як ви підготувалися до уроку. Адже ви самі вчилися вчитися і коли підете в старші класи, то вам буде не важко готуватися до уроків літератури.

V. Домашнє завдання.

Намалювати ілюстрацію до казки  Лесі Українки «Біда навчить».

           

                              

Мистецтво говорити вишукано

(година спілкування з молодшими школярами про мову)

Мета. Познайомити учнів з історичним шляхом розвитку і становлення української мови як державної. Розвивати вміння правильного, літературного мовлення. Виховувати повагу до нашого минулого, любов до рідного слова, зацікавити учнів і викликати бажання вивчати українську мову так, щоб кожен вмів говорити вишукано.

Обладнання: таблиця «Правила спілкування», плакат «Мова – душа народу», м’яч, телефон.

І. Вступне слово вчителя.

- Ми живемо в Україні, на благодатній батьківській землі і називаємо свій край Батьківщиною. У нас чудова, мелодійна мова — українська державна мова. Тепер українською повинні розмовляти всюди: на виробництві, у школах, інститутах, інших навчальних за­кладах, нею ведеться вся документація: тому що мова — державна.

Та крім того мова — це душа народу, його думки, мрії, сподівання, історія, культура, традиції, яких так багато, що всі й не перелічити, бо народ наш стародавній і ста­родавня, але вічно молода, його мова.

Як і народ, його мова не стоїть на місці, а молодіє, прогресує, розвивається, збагачується новими словами, вира­зами, тому кількість слів у мові весь час зростає. І, щоб бути культурною, освіченою людиною, треба мати в ак­тивному словнику дуже багато слів. Адже тільки грамот­на людина вміє красиво та правильно висловлювати свої думки, ніколи не вживає слів-паразитів, слів-суржиків.

Кажуть, що чужу мову можна вивчити за шість років, а от свою — треба вчити все життя. І це правда. Адже, щоб знати мову, нею слід розмовляти щодня і не лише роз­мовляти, а й мислити рідною мовою. Тобто твоя рідна мова повинна жити в тобі, бути твоєю невід’ємною час­тиною, суттю твого єства.

 Сьогодні ми з вами вивчимо основні правила спілкування, будемо вчитися вести розмову так, щоб вона була цікава і приємна вашому співрозмовникові.

            Вчитель.

— Послухайте вірш. Про що в ньому йдеться?

         Є слова, що білі-білі,

Як конвалії квітки,

Лагідні, як усміх ранку,

Ніжносяйні, як зірки.

         Є слова, як жар, пекучі

І отруйні, наче чад...

В чарівне якесь намисто

Ти нанизуєш їх в ряд.

                          (О. Олесь)

— Якими можуть бути слова? Чому?

II. Гра «Точно і швидко».

— Як приємно бачити усміхнене обличчя, почути лас­каві звернені до вас слова. І тоді ваш настрій стає підне­сеним, веселим. Так само приємно почути від вас лагідні, добрі слова. Всі ви їх добре знаєте. Давайте їх пригадає­мо якомога більше і нанизаємо велике намисто із чарів­них слів.

Я вам кидаю м'ячик, а ви по черзі називаєте слова вітан­ня вранці та ввечері, слова пошани, подяки.

ІІІ. Мовна ситуація.

— Діти, а зараз я хочу вам розповісти зміст кінофільму, який мені розповів Віталик. До речі, його змісту я не зрозуміла. Підкажіть, чому? Якої помилки припустився Віталик під час розповіді?

Коли Віталик прийшов із кіно, його очі блищали.

— Що, хороша була картина? — запитала я.

— Ух, і здорово! — відповів він.

— Що ж здорово?

— Та розумієте, так здорово! Спочатку, значить, він рап­том довідується, а потім розумієте... Ну, словом, прос­то здорово... загалом, так би мовити, він спочатку не знає, і так здорово, що, розумієте, взагалі ніхто не знає... а потім, розумієте, він уже знає, а вони... Ну, загалом, здорово... Розумієте?

— Чи зрозуміли ви? Чому?

— Що б ви порадили Віталикові? (Відповіді дітей записа­ти на дошці.)

ІV. Правила спілкування.

— Для того, щоб з вами було приємно спілкуватися, вам необхідно запам'ятати такі правила.

1.   Більше читай.

2.   Читаючи, намагайся запам'ятати нові слова.

3. Вживай тільки ті слова, значення яких тобі зрозумілі.

4.   Будь чемний не лише у вчинках, але і в словах.

5.   Слухай співрозмовника не перебиваючи.

6.   У розмові не розмахуй руками, не жестикулюй без потреби.

7.   Не кажи про присутніх він або вона.

8.  До дорослих звертайся на Ви.

         9. Не кажи погано або насмішкувато про відсутніх, завжди висловлюй свою думку про людину їй в об­личчя, а не критикуй поза очі.

— Хто більше запам'ятав правил?

V. Розмова по телефону.

1. Бесіда.

— Досить часто для спілкування на відстані людина ви­користовує телефон.

Яких правил потрібно дотримуватися під час розмови по телефону?

(Відповіді дітей.)

2.  Робота в парах «Розмова по телефону»

 (складання діалогу та його відтворення)

VІ. Розв'язання ситуацій морального змісту.

- Кожен день ви спілкуєтесь зі своїми батьками, товари­шами, дорослими.

Як ви вчините, коли:

•    стоять двоє товаришів, розмовляють, а вам необхід­но в одного з них про щось запитати?

•    вам терміново потрібно щось сказати вчительці, а вона говорить з іншою вчителькою?

•    ви щось розповідаєте, а вас перебили?

(Діти висловлюють свої думки, доводять їх. Обираються найбільш вдалі способи розв'язання ситуацій.)

VІІ. Гра «Склади прислів’я».

- Використовуючи кольорову крейду, з'єднайте групи слів так, щоб отримати прислів'я. Поясніть їх.

Ласкаве слово,                         як три дні хліба не їв.

Яка головонька,                       умій і змовчати.

Говорить так,                            така й розмовонька.

Умій сказати,                            що весняний день.

VІІІ. Мова – душа народу.

Вчитель. — Мова — це душа народу, його думки, мрії, історія, культура, традиції, яких так багато, що всі й не перелі­чити, тому що наш народ — мудрий, працьовитий, щи­рий, добрий, щедрий та дотепний. Послухайте характерні українські вирази, придумані нашими предками, які і в наш час збагачують нашу мову, роблять її мелодійною.

•    Чесати язики — вести пусту розмову.

•   Ламати голову — над чимось думати.

•    Мов камінь у воду — безслідно зникнути.

•    Ні за холодну воду не братися — нічого не робити.

•    Накивати п'ятами — втекти.

(Слово надається старшокласникам)

Учень. Українська мова така чудова, мелодійна, що кожне сло­во хочеться не говорити, а співати. Яка ж вона гарна, рідна, найдорожча у світі — українська мова!

Учениця. Рідна мова! Найпрекрасніша, найкраща для людини, бо в ній усе, що є навколо, уся гама почуттів, уся гармонія світу.

Учень. То чому ж так легко дехто зрікається рідної мови? Чо­му розмовляє каліченою мовою іншого народу, а рідною нехтує?

Учениця. Це тому, що така людина просто дуже низької культу­ри. У неї бідний словниковий запас, вона не вміє чітко, ясно і гарно висловити свої думки, тому і вдається до роз­мови чужою для неї мовою, сподіваючись таким чином піднестися в очах інших.

Учень. Але грамотна людина добре все розуміє та не дивується, бо, як правило, таких людей важко переконати в їхній убогості. Вони не здатні вивчити рідну мову, не здатні не­сти високо культуру свого народу. Такі люди не можуть бути справжніми патріотами України. Вони готові прода­ти все: і себе, і свою державу, аби їм було добре. Про щось велике вони навіть і не мріють, а чи мріють вони взагалі про щось?

Учениця. Мова не тільки засіб спілкування. Мова — це набагато більше, це душа народу, його мрія, політ, пісні, поезія, його мудрість, щирість, доброта. Заберіть в українця чарівну, ніжну, лагідну мову — і перед вами постане без­лика людина, людина без роду, без племені, без коріння. У мові втілено характер народу, його темперамент, оте — щось дуже особливе, що вказує на приналежність до нації, до тієї землі, де знаходиться її коріння.

Учень. Віками погноблений народ починає втрачати свою мо­ву, бо змушений пристосовуватись до умов життя, прагне вижити. Та, слава Богу, цього не сталося з нашим українським народом. І хоч частина українців втратила цей надзвичайно дорогоцінний скарб — рідну мову, — але більшість все ж таки любить, знає та спілкується нею, несе у світ свою культуру — культуру української мови.

Учениця.  Бо ж рідна мова — це душа народу,

          Його поезія, і пісня, і казки.

          Оспівує він нею всю природу,

          Несе в своєму серці залюбки.

Учень.      Бо в ній усе — і рушники з квітками,

                   І хліб та сіль, як гості — на поріг.

          Й свята Мадонна — мати з діточками,

          І Матір Божа — вічний оберіг.

Учениця.  І верби, що схилися на воду,

          Калини цвіт, дівочий ніжний спів.

          Все те найкраще, що в душі народу,

          Про що віками мріяв, що любив.

Учень.       В садку вишневім засміялась хата, .

           З дитям за руку — мати молода…

           О! Мово рідна, щира та багата —

           Ти треба, як повітря і вода!

Учениця.  Як хліб і сіль, як росяне світання,

           В тобі живуть такі п’янкі слова!

           Любов, добро та трепетне кохання,

           Ти вічна, мово, щира та жива!

Учень. А тому давайте розмовляти українською мовою гарно, вишукано, бо вона того варта. І ми з вами варті того, щоб спілкуватися вишуканою українською мовою.

Учениця. Ми — молоде покоління вільних, незалежних  українців — будуємо нову Україну у самому центрі Європи! Тому нам слід так розмовляти своєю мовою, щоб до нас при­слухався весь світ, ми повинні так працювати, щоб наші діти та онуки пишалися нами, щоб через деякий час на нас рівнялися інші народи. Адже нам є про що сказати світові, бо наш народ — мудрий, працьовитий, щирий, добрий, волелюбний, щедрий та дотепний.

Учень. Розгорніть словник — і ви прочитаєте тисячі слів таких гарних, крилатих, мелодійних, таких волелюбних, мов птахи, таких щирих, добрих, сердечних, як сам ук­раїнський народ. Слова ці вас зачарують, поведуть у сиву давнину, розкриють перед вами козацьку славу, кобзарське мистецтво, яке висвітлює та оспівує історію, роз­повідає віковічні народні думи. Який ще народ уміє так оспівати всі події життя, передавати в пісні трагедію та радість життя, щастя та захоплення, мрії та сподівання народу?

Учениця. А в якого народу хата прикрашена чарівними рушниками-оберегами, де кожна квітка, кожен візерунок несе в собі інформацію, розповідає про омріяне, сокровенне? А де ще стоять журавлі над криницями, а під вікном росте калина, а над ставами замріяні верби миють свої гілочки у прозорій воді?

Учень. Це все наше — українське, самобутнє та неповторне, якого ніде в світі нема, крім нашої української землі. І я пишаюсь тим, що належу до такого мудрого, роботящо­го, мрійливого, закоханого у життя, волелюбного народу. Я пишаюсь своєю українською мовою, все життя вчу її та роблю все нові й нові відкриття.

Учениця. Погляньте навколо! Земля наша така прекрасна, така чудова! І це наша — українська земля. Прислухайтесь, які чарівні мелодії линуть над нашою землею — це наші ук­раїнські пісні. Прислухайтесь до розмов, і ви одразу зро­зумієте — де говорить волинянин, де полтавчанин, а де галичанин. І все це — наша українська мова, дивовижна та неповторна.

Учень. Вчіть її, говоріть вишукано, правильно, бо це мова Та­раса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка — наших великих співвітчизників. Любіть, бережіть її, бо без рідної мови ми — не народ. Доки у народу є рідна мова, його історична спадщина, його пісні, традиції, любов до волі, незалежності, мрії про майбутнє, доти він — великий на­род! А ви, діти, і є цей великий, волелюбний український народ!

1 КЛАС

Подорож до Країни Казок.

Мета. Розвивати вміння відтворювати зміст прочита­ного. Навчити розрізняти побутові, чарівні     та казки про тварин. Виховувати інтерес і любов до казок.    Викликати бажання творити добро.

Обладнання: святково прибраний клас, виставка книг «Казкове царство — мудре господарство»,  телеграми від казкових героїв, кросворд «Яка це казка?».

 Вступне слово вчителя.

Любі діти! Сьогодні ми з вами помандруємо в дивовиж­ну країну. Ми з нею нерозлучні в дитинстві, але й до­рослими не забуваємо про неї. Бо мудрість, доброта, краса її невичерпні. Отже, ми мандруємо до країни Ка­зок.

Перша зупинка «Казкове царство – мудре господарство».

Зверніть увагу на виставку книг «Казкове царство — мудре господарство».

(Вчитель робить огляд виставки, розповідаючи про кож­ну книгу окремо).

Всі казки неможливо вмістити в одній виставці, тому є казки, яких ви тут не побачите.

 А які це казки, ви дізнаєтесь, відгадавши загадки.

Друга зупинка «Загадкова».

(Відгадування загадок)

1. Він звірят усіх лікує,

Від халеп різних рятує

І зайчат, і мавпенят,                                                                                   

Бегемотів, тигренят.

Вилікує він за мить

Все, що в звірів так болить.                                                                       

Наш добрий лікар...

(«Айболить»)

 2. Що за хатка на узліссі?                                                                              Вся ворушиться, дрижить.                                                                         Де не взявсь, кабан біжить.                                                                              Тут і вовк іде, й ведмідь,

            Й кожен в хатці хоче жить.

               Так вже тісно їм усім —

Ось-ось-ось порветься дім.

Що за дім такий лежить

І ворушиться, й дрижить?

(«Рукавичка»)

3. Сидить півник на печі,

Їсть смачненькі калачі.

Тут лисичка прибігає,

Мерщій півника хапає.

Біжить котик рятувати,

В лисиці півника забрати.

(«Котик і Півник»)

                                                                                                                          

        

         4. Знайшов півник колосок,                                                                                            

Змолов борошна мішок.

Спік негайно у  печі

Пиріжки та калачі.

Мишенят не пригощав,

Бо жоден з них не помагав.

(«Колосок»)

            5. Я — бичок-третячок,

Смоляний в мене бочок.

Із соломи дід зробив,      

Бік смолою засмолив.

(«Солом'яний бичок»)

            6. Вигнав дід козу із хати,

Та й пішла вона блукати.

В зайця хатку відібрала,

Всі козу ту виганяли.

Рак козуню ущипнув —

Зайцю хатку повернув.

(«Коза-Дереза»)

7. Що втекло від баби з дідом,

Не сиділо на вікні?                                                                                              

А зустрілось з зайченятком —

Й ну  співать йому пісні.

(«Колобок»).

            8. Виріс цей хлопчина

З малої деревини.

У печі зміючку спік,

Сам на дерево утік.

Його гусятко врятувало —

На крилечка свої узяло.

Принесло до тата й мами

Частуватись пирогами.

(«Івасик-Телесик»)

Третя зупинка  «Види казок».

- Молодці! Добре знаєте казки. Але вам ще треба знати, що казки бувають таких видів: про тварин, соціально-побутові та чарівні. Казки про тварин — це «Рукавичка», «Колобок», «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Лисичка та Журавель». В них головними героями є тварини. Другий вид — це соціально-побутові казки: «Язиката Хвеська», «Дідова дочка й бабина дочка», «Правда й Кривда», «Про бідного й багато брата», «Мудра дівчина». В цих казках розповідається про людей, їх побут, про бідних та багатих. Дуже цікаві казки, які називаються чарівними. В них багато чудес, фантастики. Це казки — «Ох», «Ле­тючий корабель», «Івасик  - Телесик», «Царівна Жаба», «Яйце-райце».

Багато героїв буде у нас на святі, а ті, які не змогли приїхати, надіслали телеграми. Слухайте уважно, щоб дізнатися, від кого прийшли телеграми.

Телеграми

1. Приїхати не можу, бо тато не зробив мені човник і весельце.

2. Не приїду. Захворів. З'їв семеро козенят — болить живіт.

3. Дуже хотілося б потрапити на урок, але соромлюся своєї гидкої зовнішності.

4. Не приїду, бо ніяк не можу знайти свого золотого ключика.

5. Терміново викликали лікувати звірів в Африку. Не встигну повернутися.

Четверта зупинка «Красномовна».

 Вчитель. Успіх казки залежить не лише від змісту, а й від оповіда­ча, тобто від того, наскільки цікаво розповіли казку. Ось ми зараз і перевіримо, хто з вас більш красномовний. Вдома кожен з вас підготувався розповідати свою улюб­лену казку. Ми будемо працювати в парах. Ви зараз один одному розповісте казку, а ваш сусід по парті уважно послухає і визначить тип казки. .

П’ята зупинка «У місті кросвордів»

Ми сьогодні зустрілися з багатьма героями ваших улюблених казок. Я думаю, що ще не раз ви будете гор­тати сторінки книжок, щоб знову і знову порадіти разом з ними і поспівчувати їм.  Хочу познайо­мити вас ще з однією казкою. Думаю,  вона займе гідне місце серед ваших улюблених казок. А от щоб відга­дати назву казки, нам потрібно розгадати казковий кросворд.

  Ви, напевно, вже побачили у мене на столі казкову тор­бинку. В ній зібрані предмети з  казок. Я буду показувати вам ці предмети, а ви називатимете казку, в якій вони зустрічаються.  Назву казки будемо записувати в кросворд.

									7
							5
													10						11
										8		9
			3
	2							6
1				4

    1. Шкаралупа горішка. («Дюймовочка»)

 2. Кришталевий черевичок. («Попелюшка»)

3. Колобок. («Колобок»)

4. Рукавичка. («Рукавичка»)

5. Глечик. («Лисичка ї Журавель»)

6. Човен. («Івасик - Телесик»)

7. Ключик. («Золотий ключик»)

8. Шприц. («Айболить»)

   9. Червона шапка. («Червона Шапочка»)

   10. Колосок. («Колосок»)

   11. Яйце.  («Курочка ряба»)

Розгадавши кросворд, ви можете прочитати назву казки з якою ми зараз познайомимось. Так, це казка «Добра дівчинка».

         Шоста зупинка «Знайомство з казкою».

- Перш, ніж читати, давайте спробуємо пояснити слова, які зустрічаються в цій казці. (Слова записані на дошці)

(Окраєць, поратись, верета,  горнятко, копанка)

- Як ви розумієте значення слів?

- Прочитайте слова, намагаючись правильно ставити наголос.

- Прочитайте слова разом вголос.

- Прочитайте слова три рази скоромов­кою.

- А тепер послухайте уважно цю казку і скажіть  про кого розповідається в ній?

(Вчитель починає читати казку, а продовжують сильні учні).

Після ознайомлення з казкою вчитель ставить питання­ за змістом.

— Про кого розповідається в казці?

— Що в ній вас порадувало?

— Що засмутило?

 Після того, як всі діти дочитали, вчитель запитує, чо­му казка так називається.

(Доброю людина стає завдяки своїй працьовитості, спостережливості, бажанню творити хороші справи задля  інших).

Сьома зупинка «Підсумкова».

— Отже, в яку країну ми мандрували сьогодні?

— На які види діляться казки?

— Назвіть казки про тварин, соціально-побутові казки, чарівні казки.

Я дуже хочу, щоб ви читали, захоплювались ук­раїнськими казками! Бо в них втілилась споконвічна на­родна мудрість, кмітливість, хоробрість, доброта.

— Всі ми з вами українці, українські діти —

Ми читаєм, розмовляєм,

Чом же не радіти?

Так читайте ж, мої друзі.

Свого не цурайтесь!                         

А вдома ви намалюєте ілюстрацію до казки «Добра дівчинка».

2 клас

Мовна гра «Королівство Слів запрошує у гості»

МЕТА. Закріпити уявлення про слово як одиницю мови і мовлення. Вчити спостерігати за лексичним значенням слів, прямим і переносним значенням, випадками багатознач­ності, найуживанішими омонімами, синонімами та ан­тонімами. Розвивати уміння помічати в тексті незнайомі слова, з'ясовувати їх значення. Виховувати  шанобливе ставлення до рідної мови.

ОБЛАДНАННЯ: святково прибраний клас,  запис співу пташок,  малюнки трьох будинків,  малюнки коси – інструменту,  коси – зачіски,  коси – на річці,  костюми Королеви та Незнайка.

 Ведуча. Сьогодні ми познайомимось з словами нашої рідної мови. Бо «той лиш пошани  достоїн, хто мову ша­нує свою».                                                                                 (В.Сосюра)

             Послухайте, як гарно сказано.

Учень.         «Ти постаєш в ясній обнові

                  як пісня, линеш, рідне слово.

                       Ти наше диво калинове,

                        кохана материнська мово». (Д.Білоус)

Ведуча. Давайте ж разом назвемо девіз нашої сьо­годнішньої гри:    Розцвітай же, слово,

І в родині, і у школі,

Й на заводі, і у полі.

Пречудесно, пречудово, —

Розцвітай же, слово!

(П.Тичина)

(Виходить Королева Слів).

 Королева. Хтось мене тут кликав?

Ведуча. Та ми ніби нікого й не кликали.

Королева. Як не кликали? Ввійшли в моє королівство, такі гарні слова говорили  і не кликали...

Ведуча. В чиє королівство?

Королева. Та роздивіться ж нарешті. Ви потрапили в ве­личезну Мовну країну і зараз знаходитесь в самому її центрі — Королівстві Слів. А я його Королева.

Ведуча. Вибачте, Ваша величність! Ми якось розгубились і не все відра­зу  зрозуміли. Ой! А що це за острів?

Королева. Острів цей називається Лекса.

Ведуча. Від слова лексика?

Королева. А лексика — це наука про значення слів. Коли вже ви по­трапили до мого королівства, то ходімо зі мною. Я познайомлю вас зі своїми друзями — словами.

Ведуча. Тут якісь сходинки...

Королева. Авжеж! Не потрудив­шись, до мого  замку не потрапиш.

Тому — перше завдання.

Дібрати і записати по чотири сло­ва так, щоб у першому слові був один склад, у другому — два, у тре­тьому — три, у четвертому - чотири.

Наприклад :                                                                               Морозиво

                                                                                          Дерево

                                                                           Садок

                                                                  Сад

(Діти виконують).

Королева. Молодці! Початок зроб­лено. А тепер нове випробування! Гра «Хто більше».

З букв одного слова скласти й записати інші слова.

Наприклад:

жайворонок (жар, ворона, край, нора, кора, рак, ранок).

 (Діти виконують).

(Звучить запис співу пташок).        

Ведуча. Куди це ми потрапили?

Королева. Звичайно ж до саду, але не звичайного — чарівного, словарного.

     Ведуча. Так я вже чую, як шепочуться слова. Ось по­слухайте, що вони говорять.

Учень.

Якось,

Багато літ тому,

Посадили дивний сад.                                      

І не був цей сад фруктовим,

Був він лише одним словом.                            

І це слово,

Слово-корінь,

Розростатись стало скоро:

Ось із саду — вам розсада,

Ось там — садівник іде,

Він садочок стереже.                   

І живуть тепер в саду

Всі родичі до ладу.                                 

(Є.Ізмайлов)

(Ведуча записує на дошці слова: сад, садочок, розсада, садівник).        

Ведуча. Я вже здогадалась. Ми потрапили в гості до слів-родичів. Як і люди-родичі, вони обов'язково схожі одне на одного. У всіх слів-родичів є схожою якась спільна частина.

Подивіться:

Сад, розсада, садівник, садочок.

Як від кореня росте дерево, так і в цих словах тепер  є корінь.  Це спільна частинка - сад. А слова-родичі нази­ваються спільнокореневими.                                                                   

Королева. Якщо зрозуміли, то до вас прохання. Допо­можіть словам-родичам. Налетів на  будинки вітер і зруйнував їх. Розлетілись слова-родичі в різні боки. До­поможіть їм знову зібратись разом.

На дошці три будинки                   

 

Знизу слова: ліси, дуби, гриби, лісок, дубок, грибок, лісник, дубовий, грибний, лісовичок, грибник, дубочок, піддубник, лісовик, грибний.

Діти записують слова на малюнках.

Ведуча. Виконали твоє прохання, Королево! Що ж, за­прошуй нас далі.

Королева. Звичайно, звичайно.

(Виходить Незнайко).

Королева. Ой! Хто ви? Ця людина не з нашого ко­ролівства!

Незнайко. Я Незнайко. Сергійку, йди сюди!

Сергійко. Давай віршики складати.

Незнайко. Я не знаю, як віршики складають.

Сергійко. Дуже просто. Я тобі зараз скажу слова, а ти придумай до них таке, щоб було прикладно.

Я  скажу  ло­пата, а ти скажеш хата.

Незнайко. Значить, треба, щоб слово прикладалося ?

Сергійко.

Еге ж: Хата — лопата,                                

Ніжка — кішка.                                   

Незнайко. Зрозуміло. Кажи слово.

Сергійко. Раз-два, кажу  слово голова.

Незнайко. Шапка!

Сергійко. Це не прикладно.

Незнайко. Ні, прикладно. Шапка ж прикладається до голови.  

Сергійко. Ні, Незнайку, не зможеш ти віршики складати. Нема в тебе хисту.

Незнайко. Неправда! Умію, умію!

Сергійко. То спробуй скласти віршика про собаку.

Незнайко. Будь ласка.

Гака—мака—бака—лака! А на вулиці собака.

Сергійко. Не годиться. «Гака—мака» — таких слів не­має.

Незнайко. Нічого, що немає. Слухай! Я зараз складу вірши­ка про себе.

            Реба—леба—-меба—деба!          

Як не буде, то й не треба.

Сергійко. Незнайку, йди сюди. Я тебе щось хочу запитати.

Незнайко. Питай.
Сергійко. Ти вмієш загадки відгадувати?

 Незнайко.  Я все вмію.

Сергійко. Тоді слухай мене уважно. Я тобі розкажу віршика ,  а ти в ньому повинен відгадати останнє  слово.

Незнайко.  Я готовий .

Сергійко.       У мене дядько льотчик,

                            Він літає швидко так !

                            Візьме він мене з собою

                            І посадить на …

Незнайко. І посадить на будяк .

Сергійко. Що ти таке вигадав ? На літак посадить, а не на будяк. Думати треба.

Незнайко. Гаразд ! Буду  думати. Загадуй далі..

Сергійко.  Дуже весело мені,

                      Їду  верхи на …

Незнайко. Іду верхи на свині. Угадав, угадав!
(Вибігають).

Ведуча. Смішні хлопчики. Давайте допоможемо Незнайкові підбирати відгадки в риму.

             1. Відерце, відерце,

 Посріблене денце,

 скажи, де бувало,

 кого ... (напувало)

Напувало городину,                                                                                                 

Напувало смородину,

І вербу пелехату,

І козу…(рогату)

2. У сороки –татка

На сорочці латка,

У сороки – мами

Фартушок з дірками.

В донечки – сороки

У латочках боки .

А в сороки – сина

Геть латана спина.

Тьохка соловейко:

Латана …(сімейка).

Ведуча. Діти, ми не згледілись, як дійшли до річки. А кожна річка починається з …(струмка). Послухайте, про що дзвенить вода.

Учень. Скажи «струмок» ,

            І вже побіг він між дерев у полі,

            А хочеш -  потічок дзвенить і грає на роздоллі.

                                               (А. Барто)

Ведуча. Ми завітали до слів – друзів. Це близькі за значенням слова. Вони називаються синонімами. Струмок і потічок – це слова – друзі. Вони один і той же предмет називають по – різному.

Королева. Пограємось. На дошці записані слова: земля, небо, житло, хлопець, квартира, оселя, колгосп, дім, па­лац, гніздо, хата. Виберіть і запишіть слова, близькі за значенням до слова будинок.

(Діти виконують).

Королева. Молодці, діти. Наша екскурсія про...(вибігають два хлопчики, полонять Королеву, зв'язуючи їй руки, сваряться).

Хлопчики.

1.Стратити!
2. Помилувати!

3. Сядь!                  

4. Встань!

5. Близько!

6. Далеко!                                 
7.Мир!                         
8.Війна!                                       
Ведуча. Що ви робите? Послухайте, навіть річка почала сваритися з струмком.

Учень.  Струмку сказала річка:

— Ти вузький, а я широка,

Ти мілкий, а я глибока.

Про одне лиш забула ріка,

Що й сама починалась з  струмка..

                                             (В. Данько)

Ведуча. Знаю я ці слова, діти. Вони протилежні за зна­ченням і завжди сваряться між собою. Це слова-недруги. Називають їх антонімами, що значить проти імені, навпа­ки. Наприклад, мілка — глибока , вузька — широка.
(Хлопчики тримають Королеву, сваряться).
Ведуча. Діти! Треба рятувати Королеву. Швидше нази­вайте слова, протилежні за значенням, що зустрічаються в цих віршиках.

Учень.

Далеко мій стукіт

Чують всі навкруг.

Черв'якам я ворог,                                          

А деревам — друг.

                        (Ворог, друг)

Учениця.

І великі, і малі
Повдягалися в брилі.
І дощу ці одноніжки          
Не бояться ані трішки.           
Ліс — улюблений їх край
А як звуться, відгадай.         
                           (Великі, малі)
Учень.

Молоденькі і старенькі

Влітку, взимку, навесні,

Всюди вдягнені гарненько

У зелені сукні ці.   

(Молоденькі, старенькі)

(Хлопчики звільняють Королеву).

Королева. Спасибі, діти. Врятували ви мене від цих розбійників. Завжди вони воюють між собою.

Гей, слуги мої вірні! (Дивиться на свою зачіску в дзерка­ло).

Приведіть до порядку мою косу!

Дівчинка. Буде зроблено. (Виносить малюнок коси, що косить траву).

 Королева. Та ні! Моя коса!

Дівчинка. А та друга коса, що знаходиться посеред річки. Вона ж піщана.

Королева. Та ні ж! Ось вона, коса (показує на свою зачіску).  От уже ці близнюки.

Ведуча. Зрозуміло. Діти! Це вже ми потрапили до слів-близнюків, що однаково вимовляються і пишуться, але мають зовсім різне значення.

Коса – інструмент;

Коса – зачіска;

Коса – піщана на річці чи в морі.

Ці слова називаються омонімами.

Королева. Ось вони, наші близнюки. (Виходять два хлопчики).
  1-й хлопчик. А у мене вдома є вівсянка! 

  2-й хлопчик. Ну то й що! У мене теж вдома вівсянка!

 1-й хлопчик. Люблю я вівсянку!

 2-й хлопчик. І я люблю!

 1-й хлопчик. Вона жовта, красива така!

 2-й хлопчик. І смачна, особливо з молоком!

 1-й хлопчик. Як це смачна? Як це з молоком?        

  2-й хлопчик.  Ну так. А ще добра з маслом та цукром.

1-й хлопчик. Ти про що говориш?

2-й хлопчик.  Про вівсянку.

1-й хлопчик. Про яку вівсянку?

 2-й хлопчик. Про звичайну вівсянку. А ти про яку?
1-й хлопчик. І я про звичайну. Про ту, що в нашому  са­ду жила і пісні співала.
 2-й хлопчик. Каша пісні співала?        

1-й хлопчик. Яка каша? Не каша, а пташка! Пташка-вівсянка! Не чув про таку, чи що? Пішли до мене мою вівсянку  слухати!

  2-й хлопчик. Пішли. А потім до мене мою вівсянку їсти.

Ведуча. Оце близнюки! Зразу важко їх і розрізнити.

Королева. А ось впізнайте цих близнюків.

В нас однакове ім'я.
А вкажіть, хто брат, хто я?
Я кажу: «з дерев лечу!»
Каже брат: «По пошті мчу»;

(Лист)

Ведуча. Цікаво у вас тут, шановна Королево. Але наш час закінчується. Потрібно додому повертатися.

Королева. Я не прощаюсь з вами, бо ми дуже часто бу­демо зустрічатись на сторінках книг.

Будемо навчатись мови золотої

 У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

До нових зустрічей!                                       (А. Малишко)

Конкурс кмітливих

Розгадування літературних кросвордів

 (3 – 4 класи)

Мета. Вчити учнів швидко та влучно 

          використовувати свої знання  про творчість   відомих поетів і  письменників  та українські народні казки. Розвивати мислення і кмітливість. Виховувати шанобливе ставлення до творчості Івана Франка, Лесі Українки, Тараса Шевченка, любов до рідної української мови.

Обладнання: кросворди про відомих українських письменників та їх творчість, кросворди до українських народних казок, портрети, ілюстрації до творів.

Вчитель. Щире вітання усім присутнім на нашому конкурсі кмітливих. Сьогодні позмагаються і покажуть свої знання найкращі знавці життя і творчості видатних українських митців рідного слова. Тож побажаємо їм успіху!

Ведучий. Наш конкурс складається з трьох частин:

1. Відомі українські письменники.

2. Відомі твори Т. Г. Шевченка.

3. Любимо і знаємо казки.

Розпочинаємо конкурс і бажаємо перемоги найкмітливішим!

І. Відомі українські письменники.

Відгадавши загадки, впишіть відгадки в кросворд. У виділених клітинках прочитаєте прізвища українських письменників.

а) Іван Франко

1
2
3
4
5
6

1. Гру цю люблять всі на світі:

І дорослі, і їх діти,

М’яч, удар. І крики: «Го-ол!»

Пречудова гра… (футбол).

2. Летить орлиця по синьому небу,

Крила розкрила, сонце закрила. (Хмара)

3. Хто спить, а очей не заплющує ? (Заєць)

4. Мовчить, а багато людей навчить.  (Книжка)

5. Повна діжка жита п’ятачком накрита. (Мак)

6. Вранці встало – синьо зацвіло, опівдні зів’яло. (Льон)

б) Тарас Шевченко

1
2
3
4
5
6
7
8

1. Маленьке, сіреньке, а хвостик, як шило. (Мишка)

2.В’ється, стука молоток, поправляє наш садок. (Дятел)

3. Сидить дівчина в коморі , а коса її надворі. (Морква)

4. Чорне рядно всіх людей накрило. (Ніч)

5. Їду, їду, ні коліс, ні сліду. (Човен)

6. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі

близько.                                                               (Суниця)

7. Не звір, а з ногами, не птиця, а з пір’ям, не людина, а в одязі.

                                                                                       (Ліжко)

8. Полотно, а не доріжка, кінь біжить стоніжка. (Поїзд).

в) Леся Українка

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

1. Скручена, зв’язана, на кілок посаджена, а по двору танцює. (Мітла)

2. Мене ріжуть, мене б’ють, я не злюсь, стаю добрішою. (Земля)

3. Дерев’яний хвіст, залізний рот. (Сокира)

4. Коли він потрібний, його викидають, а коли не потрібний – піднімають.  (Якір)  

5. Не звір, а виє. (Буря)

6. Кругла, а не місяць, біла, а не папір, з хвостиком, а не миша. (Редька)

7. Що красно співає, хоч уст не має. (Скрипка)

8. Без язика живе, не їсть і не п’є, а говорить і співає.                       (Радіо)

9. Повзун повзе, сімсот голок везе. (Їжак)

10.Стоїть у куточку підв’язаний поясочком, хто його рушить, той гуляти змусить. (Віник) 

11. Що за пташка маленька, чепурненька,

Пташенят узимку має, добре про них дбає.

І навіть у тріскучі морози

З гнізда не злітає. (Шишкар)

12. Не звір, не птиця, а хвіст -  як спиця. (Комар)                                                                          

ІІ. Відомі твори Т. Г. Шевченка

 Доповніть прислів’я та приказки словами, яких не вистачає, і прочитаєте назву твору Т. Г. Шевченка, якщо впишете їх у кросворд.

а) «Заповіт»

1. Гуртом можна й море … (загатити).

2. Дружній череді вовк не … (страшний).

3. Що посієш, те й … (пожнеш).

4. Дім без книги – день без … (сонця).

5. Чужому … (лихові) не смійсь.

6. Книга вчить, як на … (світі) жить.

7. Восени і горобець … (багатий).

						1
		2
						3
				4
5
		6
7

б) «Сон»

1
		2
	3

1. Діло … (майстра) величає.

2. Хто посіє впору, візьме зерна … (гору).

3. Зима біла, та не їсть снігу, а все … (сіно).                                                  

в) «Тополя»                                      

1
		2
				3
			4
				5
			6

1. Слово не горобець, … (вилетить ) – не піймаєш.

2. Рани загояться, але … (слово) ніколи.

3. Не питай старого, а … ( питай) бувалого.

4. Сили та … (розум) – краса людини.

5. Праця чоловіка годує, а … (лінь) марнує.

6. Посієш вчасно, вродить … (рясно).

ІІІ. Любимо і знаємо казки

а) Додай до назви казки слово, якого не вистачає, і впиши його в кросворд. У виділених клітинках прочитаєш назву української народної казки про дурня, що оженився на царівні.

«Летючий корабель»

					1
		2
			3
					4
		5
		6
			7
	8
9
		10
		11
				12
				13
				14
	15

1. … (Лисичка) – суддя.

2. Коза - … (дереза).

3. … (Хитрий) півень.

4. Про неробу… (Юрка), маминого синка.

5. … (Вівчар), пан, його внук та бичок.

6. … (Лисичка) та журавель.

7. Яйце - … (райце).

8. Пан … (Коцький).

9. Названий … (батько).

10. … (Мудра) дівчина.

11. Цап та … (баран).

12. Царівна - …(жаба).

13. Піп та … (селянин).

14. … (Хліб) і золото.

15.Язиката…(Хвеська).

б) Додай до назви казки слово, якого не вистачає, а потім впиши його у кросворд. У виділених клітинках прочитаєш назву казки про хлопця, який переміг змія.

«Котигорошко»

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11

1. Летючий …(корабель).

2. … (Солом’яний) бичок.

3. Закопане … (золото).

4. Дарунки з трьох … (зернин).

5. Бідний … (гуцул) і старий опришок.                                                                 

6. Лисичка-сестричка і … (вовк) – панібрат.

7. Лисиця та … (рак).

8. Ненькова … (сопілка) й батіжок.

9. … (Шовкова) держава.

10. Як Микола був … (коровою).

11. Ракова … (скора) робота.

                           

                         

4 клас

Свято – конкурс знавців української мови

«ДИВОСЛОВО»

Мета. Збагатити знання учнів про мову, навчити використовувати набуті навички та вміння на практиці. Розвивати активність, творчі здібності та мислення дітей. Виховувати любов до рідного слова, бажання збагачувати свої знання.

Обладнання. Святково прибраний зал: вишиті рушники, квіти, кетяги калини, вербові гілки, національна символіка, у центрі залу плакат

                      «Ти постаєш в ясній обнові,

                      як пісня, линеш, рідне слово.

                      Ти наше диво калинове,

                      кохана материнська мово!»

                                                      Д. Білоус

І. Організаційна частина.

Вчитель вітає усіх присутніх зі святом, бажає командам успіху, натхнення і перемоги.

ІІ. Основна частина.

            Ведуча

Гостинно просимо на свято рідної мови!

Вона, як ніжна пісня колискова,

Заходить серцем в душу з ранніх літ.

Це мова, наче пташка світанкова,

Що гордо лине в свій стрімкий політ.

Велична, щедра і прекрасна мова!

Прозора й чиста, як гірська вода.

Це України мова барвінкова,

Така багата й вічно молода.

      Ведучий

Вимовляю кожне слово,

Кожне слово — наче спів.                 

Найдорожча рідна мова,

Мова діда і батьків.

     Вчитель

— Шановні гості, любі діти! Зараз ми проведемо цікавий і незвичайний конкурс знавців української мови. Зустрінуться дві команди "Дивослово" і "Мовознавці". Запрошуємо до залу наше журі .

1. Вихід_команд.

Всі разом співають пісню

«Рідна мова»

Вірші Ю. Косинської .                                                                      Музика А. Мігай.

2. Привітання_команд.

«Мовознавці». Наш девіз : «Хто мову вшановує свою, хай той переможе в бою».

«Дивослово». Наш девіз : «Вчіть нашу мову солов’їну і величайте Україну».

Ведуча :

Тож до бою кличем, друзі,

До мовного бою,

Мово рідна, Україно, 

Ми завжди з тобою.

3. Конкурс капітанів.

(Якими є за метою висловлювання та за інтонацією дані речення?)

а) Вивчайте , любіть свою мову,

   Як світлу вітчизну любіть.

б) О слово рідне, що без тебе я?

в) Ой, яка чудова українська мова!

г) Батько мені каже:

   З книгою дружи,

  Рідну мову, синку.

  Завжди бережи.

4. Кожній команді скласти за допомогою карток найдавніші перлини народної творчості про слово.

            а) Сердечко, словечко, гостре, коле.

    (Гостре словечко коле сердечко).

б) На, слова, не, вітер, кидай.

     (Не кидай слова на вітер) .

5. Дібрати синоніми.

(Яка із команд за 1 хвилину підбере більше синонімів до поданих слів).

Віхола –

Йде –

6.Як ви розумієте прислів’я?

«Мовознавці»

а) Не поговоривши з головою, не бери руками.

б) У нього стільки правди, як у решеті води.

«Дивослово»

в) Розум за гроші не купиш.

г) Без роботи день роком стає.

7. Розібрати за будовою.

Пролісок

Підводник

8. Словниковий диктант.

(Команди записують по чотири слова і пояснюють орфограми).

Розказати, весна, влітку, директор.

Безмежний, село, дядько, океан.

9. Перевірка домашніх завдань.

а) Кожен учасник команди розповідає скоромовку.

Мовознавці

«Хитру сороку спіймати морока,

 А на сорок – сорок морок.»

«Босий хлопець сіно косить,

Роса росить ноги босі.»

«Пиляв Пилип поліна з лип,

Притупив пилку Пилип.»

«Ніс Гриць пиріг через поріг,

Став на горіх – упав на поріг.»

Дивослово

«Летів горобчик, сів на стовпчик,

А біг хлопчик – утік горобчик.»

«В ямі не спиться вусатому сому,

Сому вусатому сумно самому.»

«Прокіп, Прокіп, продай окріп,

Прокіп сидить, окріп кипить.»

«Сів шпак на шпаківню – заспівав шпак півню:

Ти не вмієш так, як я – так, як ти, не вмію я.»

б) Розповідь прислів’їв.

Мовознавці

Нащо й клад, якщо в сім’ї лад.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Птах радіє весні, а дитя – матері.

Милуйся калиною, коли цвіте,

а дитиною -  коли росте.

Заздрощі добра не навчать.

Хліб – сіль їж, а правду ріж!

Згода будує, а незгода руйнує.

За праве діло стій сміло.

Хто дбає, той і має.

Очам страшно, а руки зроблять.

Дивослово

Землю красить сонце, а людину праця.

Рідна сторона – мати, чужа – мачуха.

Тільки в ріднім краї солов’ї співають.

Восени і горобець багатий.

Що влітку родить – зимою не шкодить.

У нас такий край, що й під вишнею рай.

Одна бджола меду не наносить.

Весна красна квітами, а осінь плодами.

Всякий кулик своє болото хвалить.

У всякої мами її діти найкращі.

в) Розповідь віршів про мову.

Мовознавці

        Рідне слово

 Ти постаєш в ясній обнові,

як пісня, линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове,

кохана материнська мово!

Несеш барвінь гарячу, яру,

в небесну синь пташиним граєм

і, спивши там від сонця жару,

зеленим дихаєш розмаєм.

Плекаймо в серці кожне гроно,

прозоре диво калинове.

Хай квітне, пломенить червоно

в сім’ї великій, вольній, новій.

                       Дмитро Білоус

Дивослово

      Рідна мова

Мово рідна! Колискова

Материнська ніжна мово!

Мово сили й простоти, -

Гей, яка ж прекрасна Ти!

Перейшов усі світи я –

Є прекрасних мов багато,

Але першою, як Мати,

Серед мов одна лиш ти є.

Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мово – пісня колискова,

Мово – матері уста.

               Іван Багряний.

10. Самостійна робота.

(Хто швидше? На дошці нотний стан, на ньому записані ноти: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Записати іменники, до складу яких входили б ці ноти. )

11. Написати твір за поданим початком.

Ранок. Сашко йшов до школи. У вікнах одного будинку клубочився дим. Хлопчик швидко побіг до хати, став кликати. У хаті плакали діти. І Сашко . . . (Доповніть п’ять речень).

12.  Літературна вікторина.

Відгадайте назву казки.

а) «… - Ось вам, пане, гостинець. – Та й дає йому горобця. Пан тільки хотів його взяти, а він – пурх та й вилетів у відчинене вікно!»

( «Мудра дівчина») 

 б) «… - Знаєш що, діду? Зробимо так: скажемо, що йдемо по грибки, а самі заховаємося та й будемо виглядати, хто до нас понесе воду.»

( «Кривенька качечка»)

13. Метаграми.

а) Чи можна з кози зробити козака ?

                             ( Коза + К = козак)

б) Що треба зробити, щоб майка злетіла ?

                              ( Майка замінити на Чайка.)

в) Замінивши одну літеру на іншу, перетворіть свійську тварину на птаха. Тварина ця відрізняється впертістю.

                                                       ( Осел - орел)

г) Чим закінчується літо, а починається осінь ?

                                                       ( Звуком [О])

14. Відгадай шаради.

а) Префікс від слова «притиснути».

    Корінь від слова «кордон».

    Суфікс від слова «розвідник».

                              ( Прикордонник)

б) Префікс від слова «поїзд».

    Корінь від слова «радити».

    Суфікс від слова «лісник».

                               ( Порадник)

15. Конкурс кмітливих.

Прочитати кросворд. Яка команда швидше ?

Кросворд

1. «Колискова . . ., колискова - 

то найперша материна мова».

                            Микола Сингаївський

2.  «Прилетів мій  ... здалека,

З вирію, з далекого краю».

Василь Скуратівський

3. «... стелиться низенько,

не клякне в призимку стебло.

Чи не тому в барвінку, ненько,

 і взимку листя зелененьке,

що від землі бере тепло?»

                        Василь Василашко

4. В лісі вирізана,              Гладенько витесана, Співає, заливається,               Як називається?

5. «І ... вишиваний

на щастя, на долю дала».

                          Андрій Малишко

6. «А волошок, маку скільки! Материнка, сокирки, і дзвіночок, і васильки — все нам добре на ...».

Катерина Переліска

7. Як одна-єдина в світі для людини є рідна мати, так і одна є для неї рідна… .

					1П
				2	Е
		3			Р
4					Л
5					И
		6			Н
	7				А

     

Ведуча. Коли ви були ще зовсім маленькими, не вміли говорити, то ваші неньки, плекаючи свою любов і ніжність, тішили вас колисковими піснями.

Наступний конкурс.

16. Колискові пісні.

Кожна команда співає колискову пісеньку.  

Мовознавці

«Колискова для Соломії»                                                                                             

 Дивослово

«Колискова»

17. Відгадування загадок.

а) Він після речення, цитати вмостився, схожий на гачок.

Всіх нас примушує питати, а сам ні пари з уст – мовчок.

                                                                     ( Знак запитання)

б) Маленька, менша від мачини,

ні з ким не стану на борню.

А при читанні, коли треба,

й людини мову зупиню.

                                                                            ( Крапка)

в) Я такий же , як знак розділовий,

 і відомий шкільній дітворі.

 Та в словах української мови

 я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лиш написати ім’я –

зразу стану потрібним і я.

                                                                             ( Апостроф)

г) Злита з хвостиком ця крапка,

невелика, власне, лапка.

Робить паузу, всім знайома.

Як вона зоветься ?

( Кома)

д) Що за знак – стрункий, мов спис,

він над крапкою завис,

спонука до поклику.

Хто ж бо він ?

                                                                           ( Знак оклику)

е) В слові знаєш, де я є? Після кореня.

А призначення моє – словотворення.

 Я творю нові слова або форми слова.

Щоб красива і жива розквітала мова.

                                              ( Суфікс)

18. Розгадування ребусів.

19. Виконання українських народних пісень.

Мовознавці «Грицю, Грицю, до роботи».          

Дивослово «Ой ходила дівчина бережком».

ІІІ. Заключна частина.

Підведення підсумків та нагородження переможців.

Вчитель

Ось і закінчився наш конкурс. Багато гарних слів ви почули про нашу українську мову. Пройде час, ви станете дорослими, і хочеться, щоб ви зростали в ріднім краї,  з рідним словом. І ніколи не цурались української мови.

 Бо ніхто не має права забувати

 своєї мови рідної ніде.

 Як ті пісні, які співала мати,

 і як своє дитинство золоте.

Переможці нагороджуються медалями, а всі учасники - солодкими подарунками.

Відкрите заняття гуртка «Диво - писанка»

І. Святкова частина заняття

Тема. Ознайомлення із старовинними звичаями українського народу виготовляти писанки, з історією виникнення писанкарства на Україні. Виготовлення писанок.

Мета. Розширити і поглибити знання учнів про найдавніше, найурочистіше церковне свято, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи, навчати малювати орнаменти на писанках, ознайомити із символікою знаків на писанках. Розвивати фантазію, пам’ять, мислення. Виховувати любов до нашого народу, його традицій, до минулого і сучасного.

Обладнання. Писанки, зразки орнаментів, писачки, фарби, ґердан, вірші, ілюстрації.

                                                             Хід заняття

Слово вчителя. Ми раді вітати  на нашому занятті писанкарів шановних гостей. І я хочу розпочати його з таких поетичних рядків:                        

Котилася писаночка       
З гори на долину.
Прикотилася прямісінько
До нас на гостину.
А за нею йде Великдень,       
Несе білу паску,       
Розсипає поміж діток
Радощі та ласку.

Наша Україна – країна радості і печалі, смутку і краси, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю і щастя. Це країна з неповторною історією і багатющими традиціями, що сягають в сиву давнину. Історію свого народу можна пізнати вивчаючи, зберігаючи і продовжуючи його звичаї та традиції. Саме вивчення і збереження народних звичаїв, традицій  має на меті наш гурток писанкарів.

Одним із найулюбленіших та найурочистіших весняних свят українців є свято Паски  або Великдень. І, звичайно, одним із найважливіших символів цього свята є писанка. Наші гуртківці не тільки вже багато знають про писанки, але й вміють власноруч їх виготовляти. Тому сьогодні ми хочемо поділитися з вами своїми знаннями та  досвідом. Надаємо слово гуртківцям.

1учень. Прикотилася до нас писанка із давнини. Для наших пращурів писанка була символом зародження життя, символом сонця, тепла і вічності. Найдавніші писанки – то були розмальовані страусині яйця, а походять вони  з Єгипту з третього тисячоліття перед народженням Ісуса Христа.

У стародавньому Єгипті такі розмальовані яйця були присвячені Богові сонця Ра.

            2учень. Пізніше писанка стала одним із символів Великодніх свят.

З давніх-давен яйця були символом сонця, весняного відродження природи, зарод­ження життя, продовження роду. Ними обмінюва­лися при христосуванні, використовували для роз­ваг, ігор молоді. Розмальоване яйце вважалося ро­динним оберегом.

3учень. Писанка має обрядову функцію: з нею зустрічають весну, готуються до Великодня. По­фарбоване яйце є символом свята. Освячене яйце їли першим, повернувшись із церкви. На Слобо­жанщині вважалося, що перше яйце, одержане на Паску, може загасити пожежу. Умивалися дівчата водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути красивими і рум'яними.

4учень. Кожне село в минулому мало свої писанки. Малювали їх бабусі, мами, діти. Користувались  переважно рослинними барвниками. Вони більш стійкі і не втрачають кольорової свіжості. Жов­ту фарбу одержували з навару яблуні-кислиці, чорну — з навару коріння кропиви, з вільхової кори. Ще яйця фарбують у лушпинні цибулі, відварах зеленого жита, кори молодої яблуні, у сажі.

5учень. Назва «писанка» походить від слова «писати». Писанку не можна було писати, коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка — це символ сонця, добра. Фарбували 1З штук яєць: 12 апо­столів і Спаситель. Писанка в християнському ро­зумінні є символом воскреслого Христа.

6учень. Кожен куточок України має свої писанкові візерунки. Українці шанують свої традиції і, щоб зберегти їх для наших нащадків,  в Коломиї на Івано – Франківщині відкрито перший і єдиний в світі музей писанки.

7учень. Відомі наші писанки і за кордоном. У Канадському місті Едмонтоні, де живе багато українців, за проектом художника Павла Цимбалюка створено пам’ятник українській писанці. Він піднявся гордо і величаво вгору, що за розміром дорівнює триповерховому будинкові. Складений із 40 частин, з яких утворено різні геометричні фігури. Величезна писанка є пам’ятником першим українцям, які поселилися у Канаді. Вона розмальована  яскравими фарбами і її неповторний орнамент надає пам’ятникові урочистості.

8учень. Протягом багатьох століть писанка виконувала роль атрибутів магічних дійств та обрядів. У наш час її використовують як оберег, символічне побажання, змальоване на поверхні яйця, та як символ українського мистецтва. До народних прикрас з писанок належать ґердани, які до свят розвішували під іконами.  Ґердан має вигляд намиста з трьох разків. На найдовший нанизується сім писанок, на середній – п’ять, а найкоротший має три писанки. Кінці ниток з’єднуємо між собою та прикрашаємо «кутасиками». Також з писанок виготовляють і інші прикраси «дзвони», «хрести», «голуби».

9учень. Віками писанка захоплює душу і надихає на творчість багатьох поетів та письменників. Адже про неї складено багато віршів, пісень та народних легенд. Послухайте деякі з них.        

 

                          Писанка
Яєчко — розмальоване, барвисте,

Ним тішиться і старець, і дитя,

Творіння людських рук святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

Вкраїнська писанка проміниться життям,

Великдень славить перед цілим світом,

Співзвучно до весни серцебиття

В ній оживають трави, птахи, квіти.

                   Писанки

Ввечері матуся нас чарує –

Писанки на виставку малює.

Віск черпає пищиком із блюдця.

Її очі лагідно сміються,

Її очі світяться у ласці :

Квітоньки на писанці зірчасті,

А на другій  —

       Півники та бджоли,

Ми таких

Не бачили ніколи

       А на третій  —

      Олені і сарни

      На четвертій  —

      Рушничок прегарний

      Дивиться і тішиться матуся :

      Я у неї малювати вчуся.

10 учень. А я знаю повір'я про звичай розписувати яйця.

Було це дуже давно.

    — Синку, ось тобі 10 яєць, піди, продай їх десь у місті й купи собі нову шапочку. Бідні ми з тобою, а свята наближаються, хочу, щоб ти мав обнову. Та будь обережним, не впусти кошичка, щоб яєць не побив.

— Добре, матусю.

Узяв та й пішов до Єрусалима.

Підійшов до міста. Бачить: з воріт міста людей ба­гато йде. Всі кричать, галасують. А між ними хтось важко ступає, хрест несе на плечах. Глянув хлопчик і злякався. Жаль стиснув. Став та й плаче. Аж тут жовнір як закричить: «Геть з дороги!» І погнав коня на хлопчика. Той у рів скотився, а вузлик на дорогу впав. Всі яйця розбилися.

— Матусю! Так мені шкода яєць, а ще більше — того чоловіка, що хрест ніс.

— Що ж робити! Видно, вже Бог так судив, щоб ти не мав обнови. Дай-но вузлика, — я ще хоч кіль­ка яєць підсмажу, то й вечеря буде,

Розв'язала вузлик, а там — яйця цілі. Та ще й малюнки які гарні на них!

— Це — за твоє добро, за твоє співчуття Бог нагородив тебе.

Семенко продав ці гарні розмальовані яйця і купив шапочку й інший одяг, а також їжу. І стали вони з мамою жити краще. З того часу, кажуть повелося на свято розмальовувати яйця.

11 учень. А ось таку легенду мені розповідала моя прабабуся..

Десь глибоко під землею сидить злий змій. Що­року напередодні Великодня посилає він своїх гінців на землю — чи малюють діти писанки. Якщо писанок багато — змій чахне, і залізні ланцюги надійно утримують його. Лютий змій чекає, коли-то вже не буде писанок, щоб вирватися на волю і при­нести на землю зло, та й не дочекається. Бо то ду­же давня традиція нашого народу — малювати пи­санки.

Вчитель. І ми цю традицію продовжуємо на нашому занятті.

Розрізняють: крашанки, дряпанки, крапанки, ма­льованки, писанки...

 Крашанки — яйця одного кольору, які постійно виготовляють ваші мами та бабусі.

 Дряпанки — яйця фарбують в один колір, а потім голкою чи шилом вишкрябують орнамент. Дря­панки частіше називають шкрябанками. Крапанки — спочатку воском накрапають візеру­нок, а потім фарбують, тобто опускають у барв­ник.

Мальованки — малюються пензликом, олівцем.

Писанка має багато кольорів і малюється воском.

Писанки – розписують воском за допомогою спеціального інструменту писачка, що ми сьогодні з вами і будемо робити.

-  Але ми не сказали, які бувають орнаменти.

  (Рос­линний, тваринний, геометричний, побутовий).

-  А що ще ми повинні пам'ятати? (Кожен значок, кожна риска на писанках, маль­ованках мають свою життєдайну силу)

 Вчитель. Писанка належить до найкращих виробів українського народного мистецтва. Вона показує його здатність виразно сприймати природу своєї Батьківщини, створювати різноманітні орна­менти, використовувати при цьому давні символи. Давайте пригадаємо про  деякі з них.

(Слово надається учням)

Колесо

Знак найвищого спокою з напруженою силою, завершення досконалості, образ Вічності Божої. Символ безсмертя й майбутнього небесного існу­вання, образ безконечної Божої любові.

Хрест

Символ Всесвіту, знак чотирьох сторін світу, чо­тирьох темпераментів. Хрести — це святий знак відкуплення.

Трикутник

Символ вогню, безсмертності та чоловічої й ма­теринської сили. У християнстві — це символ Пре­святої Трійці. Із вписаним усередині колесом — це символ Божого ока.

Дерево життя

Символ небесної осі й скарбниці життя; безпе­рервної й відновлювальної природи. Дерево — це поняття всього доброго й вартісного, це образ Бо­жої Мудрості.

Триріг

Це знак святого числа 3 і три божества. Число 3 є символом симпатії й порядку.

Зоря

Зоря є знаком неба. У християнстві — це знак Христового царства.

  Свастика

Свастика — це знак святого вогню й сонця. У християнстві свастика є символом Величі Божої.

Колосся

Зерно є уособленням предків, святою їжею. У християнстві колосся символізує Воскресіння, таїнство Христа й Божого царства.

Граблі

Це символ дощу, води, що вийшла з неба й землі.

Гілка

Це символ повної живучості Божої Ласки, завжди свіжої чесноти та добрих справ.

Дубовий листок

Він символізує силу богів погоди. Дуб є святим символом повноти життя Божого люду, символом Божої справедливості.

   Сонце

Сонце є символом Бога, бо Бог — це світло.

Дівчинка. А я хочу вам розповісти символіку фарб, про яку мені розповіла моя прабабуся.

Червона фарба означає радість життя, любов.

Жовта присвячена сонцю, зорям і місяцю, в господарстві — урожаю,

Зелена символізує весну, воскресіння природи.

Чорна означає землю, трясовину, бурю, негоду, нещастя.

Коричнева фарба — матір-земля, врожай.

Блакитна — небо, вітер, мир на землі, здоров'я.
Вчитель. Дуже добре, що ви так багато знаєте про писанки, але ще більше дізнаєтесь на наступних заняттях нашого гуртка. А зараз настав час приступити до роботи. Сьогодні ми будемо виготовляти писанку Західного Поділля «Берегиня».

ІІ. Практична частина заняття

Тема. Писанки Західного Поділля.

Мета. Ознайомлення з регіональними особливостями писанок Західного Поділля, їх символікою та кольоровою гамою, написання писанки «Берегиня».

Хід роботи

1. Слово вчителя. Писанки Західного Поділля відмінні від писанок Східного Поділля своєрідністю та оригінальністю малюнків.

Переважають солярні, космічні символи. «Берегиня», «Княгиня», «Триніг», "Круторога", "Зірчаста" прийшли на писанку з трипільської культури. Символ «Свастика», закручені спіралі з використанням дубового листя (сила, що оберігає) надають писанці неабиякої сили.

Чудова писанка Західного Поділля «Берегиня» — зображення жінки — праматері. Богині — Живи "Матері всього сущого». Спіральні ноги (космічна сила), трикутник (знак родючості), зерно, сосонка з правого боку, два листки, що сходяться всередині (мотив усього сущого), стилізоване зображення голови — вужик, скручений спіраллю, а навколо — гребінь півня (захист птахів). Все живе підлягає захисту Богині — Мокоші.

Писанка має чорне тло. Лінії малюнка білі, крапки білі. Великі крапки зелені та червоні.

2.Інструкція до роботи.

Вчитель. Діти, перед кожним із вас є малюнок писанки «Берегиня». Ви можете приступати до роботи. А я тим часом розповім нашим гостям порядок виконання роботи, та що потрібно для цього мати.

Як написати писанку

Для написання писанки необхідно приготувати чисте, свіже, без плям, тріщин та подряпин куряче яйце. Інколи писанки пишуть на гусячих, качиних яйцях або яйцях інших свійських чи диких птахів. За давньою традицією писанки мають бути написані на повному (цілому) свіжому яйці, яке не можна варити та розбивати. Для того, щоб виготовити таку писанку, необхідно взяти "домашнє", запліднене яйце, бо воно може зберігатись тривалий час, поступово висихаючи. Якщо ж для писанки беремо яйце з птахофабрики, то після нанесення всього малюнка і перед зніманням воску необхідно зробити в двох протилежних кінцях яйця отвори за допомогою гостро заточеного надфіля або тонкого свердла та обережно "видути" вміст яйця. Якщо ж цього не зробити, то така писанка за кілька тижнів зіпсується і лопне. До речі, в деяких селах був звичай мати за оберіг саме порожні писанки, які вішали під образами у хаті у вигляді ґерданів (намиста).

Перед початком роботи яйце миють у чистій теплій воді. Після миття яйце витирають сухою чистою ганчіркою. Для поділу поверхні яйця і нанесення малюнків потрібен простий олівець, гостро заточений і бажано не дуже м'який, щоб лінія на шкаралупі була не дуже темною.

Свічка з воску або парафіну кріпиться до підставки з металу, яка має бути стійкою і мати гострий край, об який знімаються надлишки воску з писачка.

 Найпростіша і найзручніша підставка — звичайна бляшанка.

Для фарбування писанок приготуємо набір розчинених анілінових барвників, що призначені для фарбування вовни. Фарбу (приблизно половину чайної ложки або половину вмісту пакету) висипаємо у банку місткістю

 0,5 л та заливаємо її 300 г окропу. Воду бажано брати м'яку. Фарбувати писанки можна тоді, коли фарба охолоне до кімнатної температури. Основні кольори — жовтий, зелений, червоний та чорний. Рідше використовується синя, фіолетова, оранжева та коричнева фарби.

Для більш якісного фарбування підготуємо розчин оцтової кислоти (харчовий оцет), який наливаємо у банку 0,5 л у кількості приблизно

300 г, а для написання писанок способом «відбілювання» — розчин будь-якого відбілювача для білизни, наприклад, 3-4 столових ложки «Білизни» на 300 г води. Потрібні ще чисті ганчірки, що добре вбирають вологу, та ложки, бажано пластмасові або з нержавіючої сталі, якими опускатимемо яйце у фарбу. Ложки і ганчірки беруться до кожної фарби окремо.

Основним інструментом для написання писанки є писачок. Раніше його виготовляли зі шматочка тонкої фольги, бажано мідної, який скручували на голці у вигляді трубочки або конуса. Цю трубочку вкладали у розколену частину палички і перев'язували ниткою навхрест. При цьому трубочка виходила або з одного боку, чи з обох боків, тобто писачок має один або два носики. Один із носиків був тонший, а другий — товщий (для наведення ліній різної товщини). Такий інструмент в різних місцевостях називався «писак», «кістка», «кулька», «дідик», «мигулка» тощо. Потрібно зазначити, що такий писачок не можна гріти на відкритому полум'ї, бо згорить дерев'яна паличка, тож спочатку розігрівали віск у череп'яній посудині, куди потім і опускали писачок. Гарячий віск заходив у трубочку і деякий час залишався гарячим всередині писачка. Сьогодні ми пишемо  писанку з малюнком, утвореним за допомогою тонких білих ліній на чорному тлі. Для написання таких писанок скористаємось олівцем. Поверхню яйця необхідно поділити спочатку на дві рівні частини вздовж, потім кожну з двох частин також уздовж ділимо ще раз, у нас утворилось 4 поля, потім наносимо лінію «поперек» яйця, утворюючи на поверхні майбутньої писанки 8 ділянок-трикутників. Зазначимо, що часто ці нанесені лінії є і на готових писанках, для цього їх наводять воском. Олівцем легко малюємо малюнок, що буде на писанці. Використовувати гумку для зняття неправильної лінії не слід, краще поруч провести потрібну лінію трохи сильніше. Коли основний малюнок нанесений, писачком наводимо по олівцю лінії, крапки, рисочки тощо, що мають бути на писанці білого кольору. Далі писанку опускаємо в оцет та в потрібну фарбу. Після висушування з пофарбованої писанки знімаємо віск. При цьому зникатимуть і лінії олівця. Ось так наша писанка готова.                                                 

3.Самостійна робота учнів.                                                               

 4. Виставка робіт.                                                              

  5. Підсумки заняття.

- Чи сподобалось вам сьогодні працювати?

- Які були труднощі? Що вдалося найкраще?

Дівчинка читає вірш:

           Писанка    

Гарна писанка у мене, —

Мабуть, кращої нема.

Мама  тільки помагала, —

Малювала я сама.

Змалювала диво-пташку,

Вісім  хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки,

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала —

 Зіпсувала п’ять яєць,

А як шосте закінчила,

Тато мовив : «Молодець!»

Я цю писанку, напевне,

Для матусі  залишу,

А для тата і для брата

Дві ще кращі  напишу.

           Хто нарад свій щиро любить,
           Рідну землю хто кохає,
           В того серце золотою
           Писанкою сяє.

______________________________________________________

Література

1. Красоткіна Н. Говори вишукано. // Розкажіть онуку.

    - 2001.- №11-12,. -  с.58-59.

2. Петренко Л.Б. Мовна гра «В гостях у Королівстві  слів».// Розкажіть онуку. – 2002.- №10.- с.31-33.

3. Парафило А.П. Літературні кросворди. //Розкажіть онуку, -2003.-  № 3, -  с.28-30.

4. Іватьо М.Р., Коструба С.С., Коструба Т.М. - Перлина, К.; «Арка», 2001. - с.153-154.

5. Красномовець Л.В., Іова В.Ю. Конкурс знавців української мови «Дивоказ». // Дивоколо веселих та кмітливих. - Кам’янець-Подільський: «Абетка», 2003. – с.17-21.

6. Білоус Д. Диво калинове. Чари барвінкові. // К.: «Веселка», 1994.

7.  Збірка «Золотий колосок» // К.: «Освіта», 1994.

8. ЧижоваТ.І. Конкурс знавців української мови.//          Початкове навчання та виховання. – 2009. - №2-3.,  -с.5.

9. Черкай І. Ознайомлення зі звуками [б] , [б'] , буквою Б (бе)// Початкова освіта . – 2011.- №4., -с.21.

10. Мамій С.А. Подорож мапою України. // Розкажіть онуку, -2006.-  № 1-2, -  с.7-10.

11. Власенко Н.О. Мандрівка у зачарованому лісі.// Розкажіть онуку, -2007.-  № 8, -  с.38-40.

12. Рогожкіна В.М. Леся Українка – славна дочка України.// Початкове навчання та виховання. – 2008. - №4.,  -с.19.